«Ми об’єднуємо вільнодумців і віруючих, щоб спільно захищати свої права на свободу думки, совісті та релігії і щоб підтримувати діалог. Важливо, що ми не протиставляємо віруючих і вільнодумців, всі ми розумні люди та маємо поважати один одного. У нашій організації є місце і для християн, мусульман, іудеїв, буддистів, язичників та багатьох інших, і для агностиків, і для атеїстів, і для представників сучасних духовних рухів, в тому числі, тих, хто мирно та законослухняно опонує церквам, таких як магічні, містичні, езотеричні рухи. Сам я віруючий в найвищу цінність людини, але нікому не збираюся нав’язувати свою душевну релігію. Ми відкриті для всіх, шануємо усі світогляди та релігії. Наш девіз – світло істини в кожній особі» – розповів правозахисник, проповідник, письменник, журналіст Юрій Шеляженко, обраний головою Української Ради Вільнодумців і Віруючих.
Первосвященик і духовний лідер Релігійної громади «Божичі» Сергій Небога став засновником та експертом Української Ради Вільнодумців і Віруючих, оскільки він вважає, що проблема захисту свободи віросповідання в Україні є надзвичайно актуальною: «Навколо нашої громади виник нездоровий ажіотаж через нетерпимість до нашого віровчення та релігійних практик. Нам спалили храм, завдали величезні збитки, але ніякого слідства не ведеться – таке враження, що правоохоронці куплені. Чиновники намагаються примусово ліквідувати нашу релігійну громаду всупереч закону. Коли зашкалює корупція та беззаконня, треба об’єднуватися і захищати свої права».
Інакомислячі в Україні є уразливою групою, якій просто необхідна психологічна допомога – вважає Павло Нестеренко, практичний психолог, експерт Української Ради Вільнодумців і Віруючих з психологічної підтримки людей, що зазнають переслідування за свої переконання. Також він перерахував деякі методи психологічної допомоги вільнодумцям: індивідуальне психологічне консультування, навчання методам аутотренінгу, надання екстреної психологічної допомоги в форматі гарячої лінії чи по скайпу, психологічна просвіта та підвищення психологічної грамотності на тренінгах, створення психологічних груп підтримки за психологічними особливостями та потребами інакомислячих, наприклад, для підтримки віруючих з числа ЛГБТ.
За словами голови Української Ради Вільнодумців і Віруючих Юрія Шеляженка, передбачаються такі основні напрямки діяльності: захист прав людини, правова і психологічна підтримка вільнодумців та віруючих у відстоюванні своїх переконань; боротьба з корупцією і монополіями, протидія дискримінації; оскарження протиправних актів та рішень представників влади, моніторинг законодавства у сфері свободи думки, совісті та релігії і лобіювання його удосконалення; просування в суспільстві і концептуальний розвиток на науковому рівні доктрини особистої автономії, права кожної людини самостійно обирати, чому вірити чи не вірити; медіація, врегулювання конфліктів, спричинених фанатизмом; розробка інновацій у сфері духовного розвитку людини.
Юрій Шеляженко підкреслив, що дерегуляція духовного життя українців буде першим пріоритетом організації: «Ми будемо добиватися таких змін до законодавства, щоб релігійну організацію будь-якого спрямування можна було зареєструвати за кілька днів, як реєструються громадські організації, без упереджених до нових ідей релігієзнавчих експертиз, щоб таку організацію міг зареєструвати навіть один харизматичний лідер, а не десять чоловік мінімум, як вимагається зараз. Прагнення чиновників регулювати віровчення та внутрішній устрій релігійних організацій продиктоване корупційними зв’язками із розкошуючим за рахунок простих віруючих священноначалієм пануючих церков і суперечить європейським стандартам свободи думки, совісті та релігії. Ми також боротимемося з привілейованим становищем релігійних монополістів у ЗМІ, на шлюбах і похованнях, у альтернативній службі та в інших сферах життя, які мають бути однаково відкриті кожній громадській або релігійній організації. Будемо критикувати і добиватися перегляду абсурдних рішень судів, на зразок такої дикої ситуації, коли суддя перекреслює свободу переконань і оголошує, що пародійні релігії в Україні, на зразок пастафаріанства, нібито, незаконні, або коли суддя підігрує бажанню чиновників закрити незручну релігійну організацію, відправляючи на релігієзнавчу експертизу замовні матеріали ЗМІ замість справжніх віросповідних документів релігійної організації, і це при тому, що віровчення релігійної організації взагалі не підлягає державному контролю. Ми також виступатимемо проти викладання будь-якої конкретної релігії чи світоглядно-етичної системи в школі на безальтернативних засадах. Бо людина має самостійно і свідомо обирати, чому вірити, чому не вірити, які з альтернативних суспільних норм визнавати. Інші люди можуть давати поради, підказувати, ділитися досвідом, але не мають права диктувати, демонізувати інші ідеї, звужувати особистий вибір. Людина є вільною лише тоді, коли робить власний вибір».
Слід зазначити, що зареєструвати новостворену громадську організацію вдалося дуже легко. 13-го червня засновники провели установчі збори та підписали протокол, 15-го червня було подано заяву державному реєстратору, а 17-го червня Громадська організація «Українська Рада Вільнодумців і Віруючих» вже була зареєстрована і значилася в державному реєстрі громадських об’єднань. Якщо б тільки так легко було реєструвати релігійні організації, духовне різноманіття розквітло б в Україні! Новостворена громадська організація представлена і у соціальних мережах: https://twitter.com/vilnorada (твіттер), https://www.facebook.com/vilnorada/ (фейсбук), http://vk.com/vilnorada (вконтакте).
Водночас, поява правозахисної організації у сфері духовного життя була сприйнята неоднозначно деякими ЗМІ. Якщо, наприклад, інформаційна агенція УНН, телекомпанія «Антена», сайт «Релігія в Україні» та інші об’єктивно повідомили про правозахисні та антимонополістичні цілі новоствореної організації, деякі інші журналісти замість чесного виконання своїх обов’язків вирішили продемонструвати свою лояльність до релігійних монополій. Один одіозно-ненависницький сайт «борців з сектами» записав нову організацію до числа сект, незважаючи на те, що вона є громадською, а не релігійною організацією. Деякі інтернет-сайти акцентували на тому, що пани Небога та Нестеренко є співавторами «Нового заповіту Сатани», в якому пропагується своєрідна етична система стриманої, необразливої для суспільства духовної насолоди гріхами (у їх власному розумінні «гріхів», відмінному від загальноприйнятого; скажімо, надію, віру, любов вони також вважають гріхами), виходячи з того, що життя людське нібито є суцільним гріхом, а батьком гріха є «бог» Сатана. Також цитували деяких гостей прес-конференції, які прийшли агресивно ганьбити вільнодумство, і взагалі спробували роздмухати атмосферу скандалу. Інструментом роздування скандалу стали безграмотні фейки (неправдиві новини).
Так, низка сайтів неправильно назвали громадську організацію «Українська рада вільнодумаючих і віруючих», тоді як відповідно до протоколу установчих зборів і відповідно до розданого журналістам прес-релізу правильна назва організації є «Українська Рада Вільнодумців і Віруючих». Жоден з цих сайтів не поінформував про напрямки діяльності організації, про які докладно розповідали засновники. Не було подано інформацію і про те, що організація відкрита для вступу та для мирного діалогу віруючих всіх релігій, християн, мусульман, іудеїв, буддистів, язичників, а також невіруючих. Засновники «Української Ради Вільнодумців і Віруючих» неодноразово наголошували, що в організації є люди різних переконань, в т.ч. які не поділяють вірувань С. Небоги, але поважають його право на свободу переконань.
Кожен із сайтів, які, наче на замовлення, поширили новину з однаковими помилками, також брехливо натякав на зв’язок вільнодумців з сепаратистами. У зв’язку з цим слід зазначити, що після оголошення намірів організації захищати всіх, кого переслідують за переконання, дійсно, було задано провокаційне питання про відношення засновників організації до сепаратизму. На це питання чітко і недвозначно відповів голова організації Юрій Шеляженко: ми всі патріоти, але патріотизм невіддільний від свободи, в тому числі, свободи думки та релігії, бо у гімні України ми співаємо: душу й тіло ми положим за нашу свободу! Тож ми віримо, що Крим — це Україна і Донбас — це Україна. Коли хтось каже інакше, нам це дуже не подобається, і ми таке критикуємо. Але в цивілізованих країнах правова наука визнає тільки злочини, що мають об’єктивну складову. Тобто, за думки не судять. Переслідування за «мислезлочини» — ознака тоталітарних комуністичних та нацистських режимів, на зразок описаного в романі Дж. Оруелла «1984». Юрій Шеляженко також звернув увагу на різницю між злочинною діяльністю, спрямованою на підрив національної безпеки (наприклад, створенням антиукраїнських збройних формувань), та висловленням думок. У зв’язку з цим він послався на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Станков та Об’єднана Македонська Організація Ілінден проти Болгарії», де суд вказує, що вимоги територіальних змін у виступах та на демонстраціях не складають самі по собі загрозу територіальній цілісності країни і національній безпеці. З тими, хто висловлює неприємні нам, як патріотам, думки про територіальний устрій України, треба дискутувати, вказувати їм на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН на підтримку територіальної цілісності України, а не розправлятися з ними силою.
На прес-конференції також було задано інше провокаційне питання: мовляв, як можуть вільнодумці вимагати спрощеної реєстрації релігійних організацій без релігієзнавчої експертизи, якщо може так статися, що зареєструються прибічники людських жертвоприношень. У відповідь Юрій Шеляженко зазначив: чому б і ні, якщо це будуть символічні жертвоприношення, наприклад, спалювання опудала Путіна? Уявляти собі можна що завгодно, інша справа, що не можна вчиняти злочини. Реєстрація релігійної організації не дає імунітету від відповідальності за вчинення злочинів, а якщо деякі релігійні діячі поводяться зверхньо, наче у них є привілеї, то це проблема корупції, яка якраз і процвітає через монополізацію духовного життя тими, хто віддається гріхам гордині та жадоби.
Також на кожному із сайтів, які, наче на замовлення, поширили новину з однаковими помилками, повідомлялося про дискусію між присутнім на прес-конференції паном, що представився як ієрей УПЦ КП Василь, і Сергієм Небогою. Цитуються тільки висловлювання Василя. При цьому оминається увагою той факт, що пан Василь так і не зміг відповісти на питання, чому, якщо сатанізм, на його думку, такий вже чужий та деструктивний для українства, чому ж тоді славні вояки Української Повстанської Армії співали «Гей-гу, гей-га – чорти ми лісові!» та у них піднімався бойовий дух.
Також він не зміг пояснити, чому в його церкві бояться чортів, коли за вченням отців Православної Церкви треба боятися Бога, а чортів не боятися, як їх не боявся святий мученик Конон Ісаврійський, який, навпаки, зв’язав нечисть іменем Ісусовим, і ті служили людям у полі та домашньому господарстві, охороняли майно і так далі. Коли пан Василь не зміг відповісти на ці питання, голова Української Ради Вільнодумців і Віруючих Юрій Шеляженко запропонував йому не поспішати, продумати свою позицію і потім вийти на публічну мирну дискусію з Небогою, бо одна із задач організації полягає якраз у налагодженні спокійної полеміки між людьми різних переконань. Юрій Шеляженко підкреслив, що особисто він сповідує душевну релігію, віру в найвищу цінність людини, богослов’я якої визнає досконало доброго Бога людським ідеалом, продовженням до нескінченності вільної людської особистості. І як проповідник душевної релігії та релігійний пацифіст, він більше симпатизує поглядам християн та атеїстів, ніж віровченню Небоги. Але якщо деякі радикальні християни приписують все приємне в житті Сатані, хай не дивуються появі таких самих радикальних опонентів, які саме за це починають любити Сатану, хоча і те, і те збоку виглядає крайнощами – підкреслює Юрій Шеляженко.
Прес-служба Української Ради Вільнодумців і Віруючих, спеціально для порталу Філософія і Релігієзнавство
Від нашої редакції . Редакція порталу Філософія і Релігієзнавство може не погоджується з деякими думками автора статті. Наша команда не підтримує всілякі Гей – паради. Ми за традиційну українську родину. Але висвітлюємо позицію наших опонентів. Ми проти гей-парадів, та вистав ЛГБТ, але ми за те, що була полеміка противників , лише словами, статтями, але в ніякому разі не проливалася кров людей. Людина це велика цінність.
І ми віримо, що Бог створив людину, тому вона є частиною його великого Творіння. Тому давайте полемізувати один з одним… Наприклад ми підтримуємо традиційній цінності українського народу. Також портал Філософія і Релігієзнавство вітає полеміку ієрея Української Православної Церкви Київського Патріархату отця Василя з лідером Української Церкви Сатани Сергієм Небогою. Отець Василь не побоявся прийти на прес -конферецію та висловити свою позицію.
