Походження та значення терміна
Слово варна походить із санскриту й у буквальному перекладі означає «колір». У XIX — на початку XX століття дослідники вважали, що цей термін відображає відмінності у пігментації шкіри, які нібито стали підставою для соціального поділу. Згідно з цією гіпотезою, чотири варни сформувалися внаслідок взаємодії світлошкірих кочових племен, відомих як «арії», що мігрували з Центральної Азії, та темношкірих автохтонних народів Південної Азії.
Символіка та культурний контекст
У традиційній індійській культурі кольори мали глибоке ритуальне та символічне значення. Вони використовувалися для позначення космічного порядку, енергій та соціальних ролей. У ведичній системі кожна варна асоціювалася з певним кольором:
- Брахмани — білий, як символ чистоти, знання та духовного світла.
- Кшатрії — червоний, що уособлює силу, мужність і військову доблесть.
- Вайш’ї — жовтий, пов’язаний із землеробством, торгівлею та добробутом.
- Шудри — чорний, що символізував служіння, фізичну працю та стійкість.
Ці кольорові асоціації не стосувалися кольору шкіри, а відображали ідею гармонії суспільства, у якому кожен виконує свою функцію, подібно до того, як різні елементи взаємодіють у космосі.
Вплив та сучасне значення
Хоча класична система варн у первісному вигляді давно перестала існувати, її ідеї залишили значний культурний та релігійний слід. У сучасній Індії офіційно діє принцип рівності громадян, проте історична спадщина варн усе ще впливає на соціальні відносини, культурні традиції та релігійну практику.
Іван Гудзенко