«УКРАЇНСЬКЕ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО» ІНФОРМУЄ

  ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ до УР

 Згідно з постановою Президії ВАК України від 15.01.2003 р. №7-05/1, до друку приймаються лише наукові статті, які мають такі необхідні елементи:

• постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
• аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
• формулювання цілей статті (постановка завдання);
• виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
• висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Рукописи для публікації в наступних числах бюлетеня подаються до редакції в одному роздрукованому примірнику (через 1,5 інтервали) і в електронному варіанті (формат RTF[1]) на дискеті 3,5″ (чи CD) обсягом 0,5 друк. арк. (прибл. 20 тис. знаків із пропусками).[2] Роздрукований примірник статті та її електронний варіант мусять бути ідентичними. Шрифт: Arial, 12 чи Times New Roman, 12. Автоматичних переносів по тексту не розставляти.

На першій сторінці тексту статті (або на окремому аркуші/сторінці) автор обов’язково подає короткі відомості про себе. А саме: 1.Прізвище, ім’я, по батькові. 2.Науковий ступінь, вчене звання. 3.Місце роботи / навчання (повна назва установи), посада. 4.Контактні поштова (а за наявності й електронна) адреса і телефон.5.Через декілька відступів, з крайнього лівого боку зазначається індекс УДК.[3] 6.Далі, через один відступ по центру, подається назва статті.

Основному тексту статті передує коротка преамбула, в якій автор чіткими блоками викладає:

1)   «Постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями», розкривається актуальність та новизну проблеми дослідження.

2) «Стан розробленості теми в науці», подає аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

3) «Формулює цілі статті (постановку завдання)», зазначає об’єкт та предмет дослідження, а також мету і завдання дослідження.

Обсяг вказаних блоків статті мусить бути коротким (щонайменше 2-4 речення), не обов’язково виділеним окремими абзацом.

У викладі основного матеріалу дослідження (з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів) зазначається методологічна та теоретична основа дослідження, теоретичне і практичне його значення. «Висновки» оформляти так, щоб чітко відстежувалися результати дослідження, а також перспективи подальших наукових розвідок з означеної у статті проблематики.

На останній сторінці тексту статті мають бути розміщені короткі (3-4 речення) анотації українською, російською та англійською мовами, а також ключові слова (українською, російською та англійською). Анотації повинні обов’язково містити ім’я та прізвище автора статті (1), її назву (2) та стислу інформацію про основні ідеї та висновки статті (3). Україномовна, російськомовна та англомовна анотації = ідентичні за змістом.

Анотації починаються фразами: «У статті такого-то автора [прізвище, ім’я, по батькові] «[назва статті]»…», «В статье такого-то автора [фамилия, имя, отчество] «[название статьи]»…», «In the article of…»; Або: «Стаття такого-то автора [прізвище, ім’я, по батькові] «[назва статті]» присвячена (і т.п.)…» і т.д.

Оформлення посилань:

  Посилання в статті на використані джерела слід наводити на нижньому колонтитулі сторінки (так звані «підрядкові посилання») за їх наскрізною нумерацією у відповідності до існуючого бібліографічного стандарту.[4] Підрядкові посилання наводяться арабськими цифрами за наскрізною нумерацією (1, 2, 3, …) і створюються в MS Word 95-2003 з меню «Вставка», в MS Word 2007 та 2010 – з вкладки панелі інструментів «Посилання» або ж виведеною на панель швидкого доступу кнопкою «Вставити виноску»; в OpenOffice.org / LibreOffice Writer з меню «Вставка».

Приклад оформлення посилання:

Цитата в тексті:

«Станом на 01.01.99 р. в Україні діє 21,8 тис. релігійних організацій, в т.ч. майже 21,1 тис. громад 80 конфесій, течій і напрямків».¹

^{____________________________}

¹ Бондаренко В. Релігійна ситуація в Україні і перспективи її розвитку // Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії: Науковий щорічник. – К., 1999. – С. 73].

Якщо цитована праця в оригіналі не є україномовною, то в посиланні її автор (автори), назва та місце видання подаються мовою оригіналу і на українську не перекладаються). (Список використаних джерел у кінці статті не подається.) Цитати з іншомовних джерел (у тому числі й з російськомовних) наводяться автором в українському перекладі (або з офіційного україномовного видання, або ж у випадку відсутності останнього автор здійснює переклад сам). Посилання наводити у відповідності з існуючим стандартом.

?  Посилання на тексти Біблії (як і Корану, Книги Мормона та ін.) подавати прямо в тексті в овальних дужках згідно з прийнятим міжнародним стандартом (скорочена назва книги Біблії, розділ, двокрапки, вірш / вірші).

Наприклад: (Мк. 1:9) (де «Мк.» – Євангелія від Марка, «1» – розділ 1, «9» – вірш 9. Скорочені назви всіх книг Біблії наводяться в 21 числі бюлетеня (див.: Бібліографічний стандарт назв книг Біблії // Українське релігієзнавство. – № 21. – 2002. – С. 138-140).

Оплату проводите після телефонного узгодження з редакцією на благодійницький рахунок Української Асоціації релігієзнавців.

Неправильно оформлені наукові статті до розгляду не приймаються і не друкуються. Питання оплати видруку вирішується після того, як стаття буде прийнята до друку. На цьому ми не заробляємо, бо ж знаємо, що автори наші не є багатими.