27 червня 2018 року проти ходи вірян Московського Патріархату виступила така собі Церква Великої Качки (ЦВК), яка звинуватила перших у єресі. Що це за організація? Яке її вчення? На ці питання спробуємо дати відповідь у даній статті.

ЩО ПРОПОВІДУЮТЬ?

Головною та яскравою особливістю, яка виокремлює дану релігійну організацію (саме так, вам не здалося!), є використання образу… качки. Дана домашня птиця виступає як метафорично, так і жартівливо для пояснення вчення «качканітів». Одначе, не завжди можна зрозуміти, де в них закінчується серйозність. Але, все по-порядку.

Як не дивно, але ЦВК – не просто онлайн/флешмоб проект, а таки практикуюча група. Вони мають, щонайменше, одне приміщення для богослужіння у центрі Києва. Її представники називають себе «внуки Крячеслава». У організації є кілька кіл посвят, серед яких нижчими є «підкахкувачі», а вищими священиками є «крячеслави». Сакральним письмом є Книга Великої Качки, яка є різнокольоровими пір’їнами і доступна лише посвяченим.

У основі їх ідеології – качкології – лежить хаотичність світу, а відтак і його принципова непізнаваємість. Іншими словами, людський розум нездатний зрозуміти його, і тому задовольняється своїми схемами світу. Одначе, адепти стверджують, що у майбутньому дана проблема із пізнанням буде поступово вирішуватися у кращу сторону за допомогою еволюції. І от цю принципову непізнаваємість та хаотичність світу вони виражають за допомогою Качки, а вірніше її метафоричного символу. Остання, на відміну від людей, мислить зовсім інакше, і тому її прояви нам зовсім незрозумілі.

Особливістю Качки є те, що вона перебуває у галюцинаціях, або як специфічно висловлюються качканіти – «глючить». Все що ми помилково вважаємо реальністю, є насправді лише куцою частиною того Глюку, який доступний нам. Існує певний Океан Першообразів, де існують Качині Ідеї. З однієї сторони ЦВК вказує на те, що боги – лише конструкції у голові людей. Але із іншої Качці приписують всі атрибути божества: всесильна, всезнаюча, всеприсутня, володарює над всіма стихіями, а також знаходиться поза-часом і поза не-часом. Варто, добавити, що Качка – це Все і Нічого одночасно та неодночасно.

Цікавий є у них концепт під назвою «анатідаелогія». У світі Глюку є зло по-імені Ачкак («качка» навпаки). З народження світ сприймається дуалістично, або двояко. Коли ж приходить найвище просвітлення – Роздуплін, то і Качка, і Ачкак стають для сприйняття тотожними.

Щодо свободи волі, то віряни переконанні, що її майже нема. А те, що невіруючі у качканізм сприймають, як власний вибір – не більш, як наша ілюзія.

Їх комплекс духовних практик має назву Уткаю (від рос., утка), і має на меті уподібнюватися Качці. Останнє включає в себе наступні елементи:

  1. служіння качкам та іншим істотам. Проявляється у годуванні її аватарів – качок, збереженні у чистоті та безпеці місць їх життя, та відстоюванні прав живих істот;
  2. споглядання качок. Згідно їх вчення, це заспокоює та змиває стреси.
  3. кахка-мантра. Повторення слова «ках»;
  4. кахка-йога. У зігнутій позі треба відчути себе качкою, а саме відчути хвіст, розправити крила та дихати «волом».

Пункт 4 нерідко поєднується із пунктами 2 і 3.

Як наслідок цих дій, є шанс уникнути безкінечної кількості перероджень, або кальп, у Глюці. Якщо точніше, то після нашої чергової смерті ми всі попадаємо до Крижня, який своїм поглядом Істини розщеплює нашу душу на Глючне та Істинне. А потім, своїм дзьобом вбиває саму душу, яка знову воскрешає. Якщо ж бути хорошим практиком Уткаю, то можна стати рівним, одначе не тотожним Качці, бути завжди щасливими та задоволеними, і нарешті покинути світи Глюку.

У ЦВК існує своя езотерика, яка пов’язана із витримування погляду Чорного Крижня. Серед їх практик також є годині медитації на статую Качиний Дзьоб. Як доповнення до пункту 1, у їх храмі є жива качка, прибирати за якою є… честю для адептів.

На кінець, хочеться вказати на про-український характер організації. Як бачимо на початку статті вони проти московського патріархату, який по їх словам «некаченічний». Але вони не лише проти їх та РПЦ, а й і ідей «русского мира» загалом. Адепти всіляко знущаються із гербу Росії, називаючи її двоголовою куркою-мутантом. А малий герб ЦВК – схематичний качиний відбиток у колі, порівнюють до гербу України та символу індуського Шиви.

КИМ, НАСПРАВДІ, Є?

Хоч, на перший погляд, ЦВК видається, як просто-таки поганий жарт/прикол/стьоб. Одначе, якщо трохи глибше покопати… Для початку нам треба познайомитися із дзеном.Коротко по історії дзен-буддизму. Засновником цієї течі вважається індійський монах Бодхидхарма, що жив у Китаї в п’ятому столітті нашої ери. Тому, до традиційного буддизму, додалися елементи китайських релігій, як конфуціанство та даосизм. Згодом дзен поширився у В’єтнамі, Кореї та Японії. І вже у 19-20 століттях потрапив на Захід. Засновник визначав свою філософію, як «безпосередній перехід до пробудженої свідомості, уникаючи традиції та священних текстів». Адепти вважають, що істина дзен живе в кожному із нас. Необхідно просто заглянути всередину і знайти її, але при цьому без зовнішньої допомоги. Практика дзен зупиняє будь-яку розумову діяльність, при допомозі концентрації думки на тому, чим саме зайняті в даний момент.Тепер спробуємо знайти подібності між дзен-буддизмом та качканізмом.

Між іншим, ЦВК використовує термін «качиний дзен».

1. Ілюзія буття. Дзен стверджує, що не існує, ані людини, ані її оточення, і що все це лише «ілюзія свідомості». У качканізмі є свій термін – «Глюк».

2. Просвітлення. Як і загалом у буддизмі, так і ЦВК, стверджується про необхідність зрозуміти внутрішню суть речей. Просто у останніх цей процес називається «роздупліном».

3. Медитація. Для досягнення пункту 2 необхідне позбавлення від помилкового почуття відокремленості себе від світу за допомогою медитації. Дана практика теж присутня у ЦВК.

4. Заперечення теоретичності. Неможливість виразити істину в рамках філософських термінах характерна для дзену, які вважають роздуми про буддійські терміни, як «нірвана» чи «дхарма» недоцільними. Це є перешкодою для інтуїтивного сприйняття істини. Порівняймо із наступним: «Якщо ти думаєш про Качку, яку можна редукувати, ти думаєш не про Качку, а про філософські деривати.».  Так один із вчителів – Хуанбо Сіюнь, побачивши записи по буддизму його учня, сказав: «Що може бути від нашого вчення в слідах туші на папері». У ЦВК є подібне: «Всі догми – пастки для розуму. Окрім догм Церкви Великої Качки :)».

5. Гармонія. Дзен проти насилля над природою, як зовнішньої, так і внутрішньої. У качканітів, до прикладу, були акції по захисту довкілля. «Пам’ятаймо, що духовність народу визначається його ставленням до своїх Качок;)».

  1. Шуньята. Розглянемо малюнок. Зверху надпис зі словами «когерентний світогляд». Під конерентністю у філософії розуміють принцип взаємозалежності всього у світі між собою. Знизу зліва, надпис «не-раціональні перші принципи». Зверніть увагу, що вульгарний матеріалізм чи гедонізм, марксизм-ленінізм та загалом атеїзм, хоч і протиставляються авраамічним, далекосхідним та індійським релігіям, але все-одно вони всі – не-правда по відношенню до Істини. А знизу справа, можемо прочитати наступне : «непізнаваєме – абсолютне ніщо – та/або абсолютна істина». Останнє є описом Шуньяти, яка і є основою всіх речей у світі згідно дзену.

7. Гумор. Дзен відомий своїм іронічним ставлення навіть до своїх догматів. Наприклад, на запитання про істину хорошими відповідями вважалось наступне: крик, сміх чи вказування на будь-який предмет. Або, на запитання «що таке Будда?», вчитель чанської школи дзену грубо відповів: «Кусок глини, чи навіть кусок засохлого лайна». Навіть сама назва «Церква Великої Качки» є тому аналогією. Порівняйте, медитацію в дзені над безглуздими речами, як-то «плескіт» однією рукою; та медитацією над качиним дзьобом у ЦВК.

Одначе, не варто качканізм записувати, як ще одну школу дзену. Є, звісно, і відмінності. Зокрема, як на мене, ЦВК стверджує про нероздільність та одинаковість буття – монізм. Тоді, як дзен, утримується, як від однозначної однаковості, так і однозначної двоякості всіх речей. В цьому питанні качканізм згоден із індуською школою адвайта-веданта, що за нероздільність світу та ілюзорність світу (майя). А дзен близький до школи ачиинтья-бхеда-абхеда, що стверджує і про одночасну і розділеність, і не розділеність. Можливо, ЦВК зазнала впливу неорелігії, як нью-ейдж, з її монізмом та пантеїзмом (всебожжям).

Одначе, найбільш подібним до качканізму є дискордіанство. Воно теж містить дзен-елементи та має пародійний характер з погляду традиційної релігії. Зокрема, дискордіанці метафорично-гумористично використовують давньогрецьку богиню Еріду, як символ непізнаваємої хаотичної реальності. Як для дискордіанства, так і для качканізму, буде краще не використовувати термін «пародійна релігія». Останнє, все-таки, передбачає первинно пародію, а не релігію, як-то, наприклад, пастафаріянство. Більш доцільним тут буде термін «релігія під маркою жарту», що первинно – це релігія, але виражена у гумористичній формі, із пародією на традиційні вірування.

  1. P. S. Підбиваючи все вище сказане, можна сказати, що те, що на перший погляд здавалось, як поганий жарт, при глибшому аналізі, виявилося сучасним віровчення із цікавою подачею своїх ідей.

Матеріал підготував Андрій Дмитрук,

за підтримки Ігоря Дмитрука

Джерела:

resheto.net: 10 правил дзен – философия дзен-буддизма для повседневной жизни;

ahamot.org: Зустріч з Церквою Великої Качки (Агеєв);

ru.wikipedia.org: Дзэн;

rellab.org.ua : Як мене в Церкву Великої Качки вербували (Франк Прічард);

facebook.com/HighDuckPriest: сторінка Церкви Великої Качки.