Як інтерпретується поняття «шлюб» в традиції православної церкви;  чому до нього як до таїнства відносяться безвідповідально, перетворюючи в «сучасну моду»;  які існують перестороги для тих, хто має намір прийняти цю священнодію, про що повинні завжди пам’ятати новоодружені .

Від початку необхідно зазначити, що шлюб – це одне із семи таїнств Святої Церкви Христової, в якому подається особлива благодать Святого Духа при добровільній згоді чоловіка і жінки перед Богом, яким благословляється подружжя на народження та морально-духовне виховання дітей. Так навчає православний катехізис. Прообразом цього таїнства є перший союз між Адамом та Євою, який поблагословив Господь в Раю (Бут.2). А тепер побачимо позицію Отців Церкви на рахунок Шлюбу.

Таїнство шлюбу в Православній церкві

У Климента Олександрійського прослідковується досить непогана думка: «Якщо Шлюб законний гріховний, не розумію, як вони можуть далі стверджувати, що знають Бога, продовжуючи при цьому  вважати одну із цих заповідей гріховною »  (Климент Олександрійський. Стромати). Святителем Григорієм Богословом подається ідея, згідно якої шлюб робить людей нечистими «Ти чистий і в вступі в подружжя. Шлюб має бути безпристрасним і таким, що не відволікає від любові до Господа. Добре зобов’язатися подружжям, тільки ціломудренно, уділяючи більшу частину Богу, а не тілесному союзу ». Візантійський богослов правий  утому, що християнський шлюб дійсно повинен мати вигляд ціломудрості так як слугує для спасіння та преображення.

У «Моральних правилах» святителя Василія Великого – вчителя Церкви викладені наступні богословські позиції:

  • Чоловік та жінка є нерозлучними, окрім причини перелюбу та перешкоди до благочестя
  • Любов чоловіка має досягати повноти, котра явлена Христом в любові до Церкви
  • Як Церква Христу, так і дружина чоловіку повинна приносити повний послух
  • Істинна краса полягає в благочесті
  • Повчання дружини походить від чоловіка та вдома у благочестивих заняттях. Жінка в Церкві нехай мовчить

У сучасному світі чимало помилок допускається тими, хто повністю не усвідомлює духовної сутності Святого Таїнства, від цього і виникає безліч проблем, особливо вони помітні серед молоді. Неправильний підхід і розуміння Таїнства є великою небезпекою, яка може сильно вплинути на майбутнє життя молодого подружжя.

Існує низка перешкод перед самим Таїнством: розірвання попереднього громадянського шлюбу особи, яка була зареєстрована відповідним державним органом; право вступати в духовний союз мають лише ті, що були хрещенні;  інославні, які сповідують лютеранство, протестантизм  приймаються Церквою через Таїнство Миропомазання.

Переходячи до даного питання варто відмітити, що першим Тайнозвершителем  став Господь Ісус Христос, Який був присутній на весіллі в Кані Галілейській, благословив подружжя, тим самим поклавши початок Таїнству Шлюбу у Новозавітній Церкві.

У духовно-символічному значенні Шлюб розуміється як союз Нареченого Христа з Нареченою – Церквою  (видимий союз чоловіка та жінки), бо як стверджує святий апостол Павло у посланні «тайна ця велика для Христа і Церкви» (Еф.5). Що за тайна? Духовний нероздільний союз Христа як Глави з Нею  (цебто Церквою).

Про цей же союз говорить святитель Церкви Іоанн Золотоустий: «Дружина – вторинна влада; значить не повинна вимагати рівності, так як стоїть під головою; і він не повинен надмірно дивитися на неї, як на підпорядковану, тому що вона – його тіло, а якщо голова стане нехтувати тілом, то пропаде і сама. Взамін послуху вона повинна приносити любов… Тіло віддає в слугування голові руки, ноги і всі інші члени; а голова піклується про тіло, присвячуючи йому все своє розуміння. Немає нічого кращого такого подружжя» (Святитель Іоанн Золотоустий. Про сім’ю та шлюб).

Чимало речей використовується під час обряду вінчання: свічки, обручки, проте ніхто не знає, що те чи інше символізує. Свічки символізують глибоку любов один до одного та бажання жити з Божим благословенням, а обручки – безмежну вічну любов між чоловіком та дружиною. Вінці, які покладаються на голови – мученицькі вінці, якими нагороджує Господь за міцне стояння у християнській вірі, з перенесенням страждань, котрих зазнають у цьому світі від людей. Вино нагадує молодим людям про перше  чудо перетворення води на вино  Христом Спасителем, що міститься  в Євангелії, яку священнослужитель читає над їхніми схиленими головами.

Триразове обходження  молодятами навколо тетраподу – символ віри та проповіді Єдиносущної і Животворчої Трійці, Єдиного Бога. Таку ж символічність можемо зустріти під час читання молитви, де згадується вино, пшениця та єлей – щастя, добробут, Божа милість і благословення.

Отже, Шлюб – це шосте таїнство  в православній  церкві, що носить не лише моральний, а духовно-смисловий характер для людини, його унікальність полягає у вічному союзі з Богом через любов, створення сім’ї, благословення спадкоємства людського роду.

Пегас