Японський  дзен-буддизм спокійно адаптувався на Заході. Дзен-буддисти здійснюють об’єднані медитаційні групи з допомогою дзен-буддійських  наставників Заходу та Сходу. Друга половина ХХ століття ознаменувалася високою популярністю дзен-буддизму на Заході. З 1959 року в результаті китайського захоплення Тибету відбулася еміграція лам до Індії та Заходу, тибетський буддизм який практично був закритий для світу – відкривається іноземцям. А існуючі умови посприяли зустрічі людей, які виростали в країнах Європи та Америки з буддійським вченням.

З 70-80-х років ХХ століття почав зростати науковий інтерес до дзен-буддизму. У кожному західному університеті із вивчення релігії створювалися факультети або ж інакше кажучи групи по вивченню теорії та практики дзен-буддизму. Позиція лідера в Європі залишалася за дзен-буддизмом поміж існуючими буддистськими школами, до часу приходу течії – тибетський буддизм.

Західний читач мав можливість ознайомлення з великою кількістю наукових та популярних книг по дзен-буддизму. Велика заслуга у поширенні вчення дзен-буддизму на Заході належить японському монаху Сяку Соєну, яким у 1863 році в американське місто Чикаго було привезено вчення. Західним світом воно було прийнято досить швидко.

Відбулося ознайомлення людей з дзенською практикою та культурою. Згадка про вчення з’являється в книгах західноєвропейського світу. Книги стали справжнім натхненням для американських поетів.  Дзен-буддизм – це справжнє відкриття Європою та Америкою. Не зустрічалось масових переходів в інші релігії. Дзен закоренився в академіях, університетах, школах.

Будучи практикуючими буддистами західні науковці, дослідники цього унікального феномену здійснювали переклад буддійських трактатів на різні європейські мови. Це призвело до інтенсивного розвитку клубів та товариств. На початку ХХ століття Англією, Німеччиною, Францією формуються буддійські організації. З першої половини ХХ століття найбілішої популярності в колах інтелігенції Заходу набуває дзен-буддизм. Своєю активною діяльністю дзен завдячує професору дзейністу Дайсєцу Судзукі. Прочитані ним лекції в американських університетах щодо дзен-буддизму надихали на творчість німецького філософа Еріха Фромма  та Карла Юнга, вливали на творчість таких видатних літераторів як Гессе, Селінджер, Керуак, Вотс, Роберт Желязни (фантаст), поетів Снайдера, Гінзберга, живописців Ван Гога, Матіссу, музикантів  Малера, Кейджа, філософі. Швейцера. З 1960 –х років в американських університетах виник рух бітніків.

Кінець 60-х – початок 70-х років був більше охарактеризований новою хвилею інтересів до дзен-буддизму (рух субкультури хіппі, Європа, Америка). Рух молодих людей проводив відкриту демонстрацію по запереченню буржуазних матеріальних цінностей, несамостійних і до того ж ненадійних. Молода інтелігенція вважала, що смисл полягає у можливостях нашого розуму. Ознайомлюючись з буддизмом хіппі вели зовсім інший спосіб життя, з відсутністю наркотиків. Будучи натхненні вченням, старалися передати його іншим у своїх країнах.

З 70-х років ХХ століття Захід почали відвідувати з лекційними читаннями буддистські лами: Далай-лама XIV, Рінпоче та інші. Серед європейців з’явилися свої лами, наприклад Оле Нідал з Данії – поширювач дзен-буддизму та його адаптації до сучасних умов.  Оле Нідал та його дружина Ханна перебуваючи в 1968 році в  країні Непал під час свого медового зустрілися з головою школи Карми Кагью  Ламою Кармапою XVI.  Проходячи довгий курс навчання у Лами, засвоїли чимало. З 1972 року – засновують центри буддизму в Європі, а потім і в Америці.

На даний час завдяки їхній діяльності  у шістдесятьох країнах зосереджені шістсот п’ятдесят медитаційних  центрів, включно з Росією. Буддизм стає натхненням багатьох на Заході. Практикується людьми з великим прагненням та щиросердечністю. Буддизм дійсно стає усвідомленим вибором та зваженим рішенням у людському житті. Західні люди, котрі мають сім’ї та роботу, поки що не готові  усе залишити і піти в монастир. Хтось віддає перевагу буддійській філософії, інший – психології, треті –цікавляться здебільшого буддійським мистецтвом (статуетки, стилями у живописі, японськими садами).

Для західних буддистів більш важливою є практика щоденної медитації та вивчення буддійських текстів. Ними відвідуються курси медитації, лекційні заняття з буддизму, ініціації.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Індуїзм

Свята індуїзму

В індуїзмі дуже і дуже багато свят. Основні релігійні  свята відзначаються абсолютно  у всіх регіонах ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *