Прийшовши на землю, Христос не лише приніс Євангеліє Благу Звістку на землю для спасіння усього людства. Його смерть і воскресіння, що стали історичним тріумфом, не залишились пам’ятними сторінками зафіксованими у древніх текстах. Виконавши до кінця волю Отця Небесного, ставши Жертвою за наші гріхи, Син Божий відкрив двері Царства Божого для усіх грішників, тим самим виявивши любов до кожної людини. Любов Божа, яка крізь призму онтології вічності, не розділяє людей на епохи, часові простори, в яких перебуває людство, а об’єднує усіх спасенних в єдину спільноту виправданих Богом, прощених та спасенних – церкву Христа Ісуса. Мета місіонера, перед яким стоїть велична справа божественної волі – декарувати, плекати, звіщати і бут носієм Христового спасіння, душеспасенного Слова Божого, має містити чітку сформовану мотивацію проповіді Євангеліє як науки Христової.

Сучасні підходи в християнській місіології: інтерактивно-прикладні аспекти

Кожна з суспільно-історичних епох відображає свої умонастрої, звичаї, підходи, тренди в людській свідомості, що формують бачення і ставлення індивіда до релігійних, морально-етичних цінностей, світоглядних переконань. Людська ментальність є наслідком соціокультурних стереотипів, і до того ж, кожна місцевість має свої традиції та звички. Людство розділено не лише ментальністю – але й економічно-формальною системою, що відображається в різному рівні доходу, освіти, виховання тощо. Божа воля полягає у принесенні Звістки спасіння кожній людини. Однак, який підходи до проповіді можливо використати, щоб донести Євангеліє в своєму оточенні так, щоб це було ефективно?

Не зважаючи на розгалужену стратифікацію суспільства,  місіонерові слід пам’ятати про універсальні критерії об мотивовані проповіддю Євангеліє:

  1. Проповідь Євангеліє – це універсальна місія в своєму змісті для усіх категорій людей без виключення: «Тож ідіть, і навчіть всі народи…» (Матвія 28:19). Контекст даного уривку правильний мотиваційний підхід, оскільки в сутності Євангеліє – любов Божа, що виливається до грішника і принцип покаяння як засіб очищення. Тому феномен місії – не революція, не переворот і не жодні політичні, управлінські методи з метою прозелітизму – насильницького насадження переконань людям. Історичні приклади показують деструктивність такого підходу. Без любові до грішника, навіть включаючи особисту неприязнь, неможливо принести Христове вчення. Серед бар’єрів ефективної проповіді належать і форми соціальної перверсії у вигляді упереджень таких як нацизм, антисемітизм, ненависть до інших віросповідань, сексизм та расова, етнічна, національна упередженість є запобіжником до правильної стратегії.
  2. Не оминає Божа любов у проповідуванні Євангелія і категорію грішників, що за нашими моральними критеріями відносяться до «невиправних», великих і ницих. Апостол Павло у другому посланні до коринтян писав: «А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес» (2 Кор. 5:15). Така форма девіантної поведінки, скерована гріхами суспільними, бунтівними супроти Бога як наркоманія, аборти, гомосексуалізм, алкоголізм не є причиною Божого непрощення в разі щирого розкаяння. Навіть полишивши важкі гріхи внаслідок почутого Слова Божого, людина долучається до числа спасенних і помилуваних. Слід чітко відділяти людину і її гріховну природу, її справжні наміри та спонуки. Благовісник же свою чергу повинен бути носієм Христової любові і виявляти її у потрібний час; до того ж сам проповідник не є бездоганним і потребує своєчасної Божої підтримки.

Виходячи з універсальних критеріїв місіонерської діяльності, варто зауважити і щодо конкретних спеціальних критеріїв у підході до проповіді Євангеліє формуючи подальшу стратегію:

  1. Своєчасність – проповідь вербальним і невербальним комунікативними способами повинна лунати вчасно, враховуючи при цьому час і обставини. Несвоєчасний крок містить деструктивний елемент, здатний викликати негативну реакцію слухача: гнів, роздратування, байдужість. До того ж, скориставшись часом нераціонально, місіонер опускає можливість проповідувати Слово людині, якій потрібно це в даний час.
  2. Врахування місцевих традицій, звичаїв – оскільки Україна є полі конфесійною, багатоетнічною країною, різноманітною в менталітеті, окремі аспекти проповіді повинні враховувати звичаї окремих територій, поселень, окремо взятих родин, що можуть бути мусульманами, Свідками Єгови, атеїстами тощо. Було б недоречно і немудро, проводячи гуманітарну акцію з проповіддю Євангеліє, роздавати вміст продуктів харчування споживання яких суперечить звичаям та традиціям.
  3. Диференціації грішника і його гріха – з числа слухачів трапляються люди, яким потрібне Слово, здатне змінити їх поведінку – особливо грішників, що демонструють відриту деструктивну поведінку.
  4. Доступність – проповідь Євангелії повинна мати чіткий конкретний зміст і посил, без вживаної складно термінології для представників різної вікової, освітньої аудиторії. З цією метою для діток слід використовувати інтерактивні методи проповіді з метою кращого сприйняття, навчання та засвоєння.
  5. Відкритість – зміст проповіді не повинен включати прозелітизм, проповідь винятковості історичної конфесійності.
  6. Ненасильництво – проповідь Євангеліє не передбачає примусового навернення, насильницького переконання, застосування пресингу, НЛП з метою досягнення цілі проповідування. «Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас…», – навчає Наш Спаситель Ісус Христос (Євангеліє від Матвія, 7 розділ, 6 вірш). Не  дивлячи на факти несприйняття Слова, Христової науки, посіяне слово з часом може дати належні плоди: «Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її…так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісая )

Таким чином, усі згадані критерії повинні містити в собі елементи любові, доброти, милосердя, людинолюбства, пошани, Христової науки, яка здатна змінити життя людини і навернути її до покаяння.

Попри усі теорії лідерства, підходи, засоби та методи у проповідування, важливо і необхідно довіряти Святому Духу, який створює в людських серцях віру і приводить людину до стану покаяння, до Христа.

Осередок і час для проповіді є одним із чинників, які допомагають зрозуміти контекст і акцент. Сучасність продиктована змінами у підходах до буденних установок життя надає свій відбиток: у політиці відчутні національне піднесення, у глобальних процесах західні демократичні суспільства лібералізуються, у великих містах підхід до релігії набув секуляризованого характеру, а серед молоді набувають тенденції атеїстичного світогляду. В кризовому стані перебуває сімейна інституція, а ЛГБТ дедалі більше декларує про свої повноваження у різних країнах світу. Такі тенденції відкривають розуміння, що неможливо опускати з вигляду

Вище згадані принципи використовуватимуться в подальшій стратегії проповіді

З чого варто було б почати проповідь?  Наш Господь і Спаситель Ісус Христос залишив для апостолів настанову: ««Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця». Отримавши від Бога Силу в День Св. П’ятидесятниці, жителі Єрусалиму стали свідками особливої події, яка докорінно змінила їх життя і стала основою першої церкви. Тому вектор емісійного спрямування варто скерувати на місцеве оточення за місцем дислокації куди належатимуть різноманітні соціальні формації: вузькі та ширші соціальні контакти: родина, в якій є потреба у свідченні про Христа, друзі, знайомі, сусіди, а також соціальні місцеві інституції: навчальні заклади, дитячі садочки, волонтерські громадські соціальні організації тощо.

Оскільки проповідь є формою усного свідчення про Христа та спасіння, мова йде про вербальну комунікацію, що має широкий спектр застосування. В ній найважливіше встановити чітку позицію євангельського паритету в проповіді не залежно від грішника і його гріха дати можливість проповідувати про гріх таким чином, щоб був почутий грішником Голос Святого Духа у необхідності покаяння, і в той же час в контексті євангельської проповіді – отримання прощення гріхів.

До вербальних комунікативних методів проповідування належать чимало елементів, які планую використати в подальшій місіонерській роботі.

Вербальні методи служіння
Проповідь в помісній церковній громаді Один з елементарний складових, в якій віруюча людину має нагоду зміцнювати в вірі, а люди, яка вперше потрапила на богослужіння може почути Слово спасіння, яке докорінно змінить життя. Така форма служіння допомагає зростати в помісній церкві і регулярно готуватись до систематичної проповіді.
Проповідь в усній формі найближчим оточуючи Здебільшого неформальний спосіб свідчення враховуючи психосоматичний індивідуальний портрет слухача, враховуючи його характер та особисті відносини у спілкуванні. Ефективно свідчити про Христа з нагоди певних християнських свят, обставин, що складаються, які не дозволяють сплутувати нашу проповідь з іншими конфесіями (наприклад, Свідками Єгови). Головне здійснювати таку працю послідовно та з молитвою
Вихід на соціальні Інтернет платформи Сюди належать такі форми віртуальної проповіді:

–          Свідчення в анонімний Інтернет-чатах

–          Форумах

–          Євангелізаційних соціальних мережах (типу «Фейсбук»)

–          Регулярне розповсюдження євангелізаційних Інтернет-постів у власному акаунті.

–          Створення євангелізаційної віртуальної групи

–          Створення коротких підкатів на SoundCloud та YouTube

 

Організація зустрічей з підлітками, молоддю в загальноосвітніх школах з метою попередження деструктивної поведінки Євангелізація даного типу включає організацію бесід та дидактичних лекцій з дітьми проблемних сімей, попередженню насильства, булінгу, наркоманії, тютюнопаління. Вказати безпосередню роль віри в питаннях вирішення таких проблемних ситуацій залишивши рекламні проспекти та відповідні візитівки.

 

Душеопікунська консультації та молитовна допомога Організація усної бесіди в допомозі потребуючих, які відчувають соціальну ізольованість, страждають депресією, психологічного типу захворюваннями.

З цією метою пропоную друк невеличких візитівок і роздача в громадських закладах:

-бібліотеки

-громадські організації

-християнські церкви

-пункти психологічної допомоги

-шпиталі

– публікація таких оголошення в Інтернет-мережі тощо.

Під час проведення бесід, маю на меті вислухати людину, підтримати, зрозуміти та засвідчити про Христа.

 

Безкоштовне розповсюдження християнської літератури, трактатів, примірників Нового Заповіту. У невимушеній формі без жодних зобов’язань маю мету поширювати літературу залишаючи основні координати
Підтримка та комунікація з іншими місіонерами, відвідування місіонерських організацій Основна мета – здобуття досвіду, підходів, а також розгляд нестандартних ситуацій в проповідуванні

 

До невербальних методик свідчення та проповідування враховуючи можливості слід залучити навички, побутове відношення до оточуючих.

Невербальні методи служіння
Відвідування хворих братів та сестер у помісній церкві -Матеріальна фінансова допомога

– закупівля продуктів харчування

– побутова допомога

Організація прибирання пунктів громадського значення спільно з місіонерами та членами церкви –          Ініціативність помісної церкви у розбудові духовного та суспільного життя країни, поліпшення його добробуту

–          Наполегливість у праці

 

Допомога з організацією підліткових та дитячих таборів –          Допомога організаторам, вчителям недільних шкіл

 

Організація матеріального служіння, збору коштів та ресурсів для людей похилого віку, з обмеженими можливостями, військовим та цивільним учасникам в ООС тощо –          Збір з місіонерами, членами церкви одягу, іграшок, продуктів харчування відповідно до місцевих потреб.

–          Передача духовної літератури, підтримка військових капеланів.

–          Співпраця з християнськими, державними та волонтерськими громадськими організаціями.

Матеріальна допомога благовісникам, місіонерам в особливо складних територіях. –          Підтримка за необхідністю одягом, продуктами  харчування, засобами зв*язку.

–          Фінансова допомога

 

Працюючи на ниві Божій, слід не забувати про результативність поставлених цілей в проповіді, що залежать від:

  • Справжніх мотивацій, з яким сердечним умонастроєм я звершую своє служіння
  • Керівництвом Божим Словом, регулярного та систематичного дослідження
  • Любові як сукупності досконалості (Бога та ближнього)
  • Ставити духовні речі, спілкування з Богом як центральні категорії способу життя
  • Триматись поміркованості в матеріальних речах
  • Молитись про духовне бачення, зміцнення в вірі, духовні якості: мати в собі Христову любов, міцну віру, непохитну надію, наділене Боже милосердя.

Олег Близнюк – бакалавр богослів’я, євангельський проповідник.