Кожна з суспільно-історичних епох відображає свої умонастрої, звичаї, підходи, тренди в людській свідомості, що формують бачення і ставлення індивіда до релігійних, морально-етичних цінностей, світоглядних переконань. Людська ментальність є наслідком соціокультурних стереотипів, і до того ж, кожна місцевість має свої традиції та звички. Людство розділено не лише ментальністю – але й економічно-формальною системою, що відображається в різному рівні доходу, освіти, виховання тощо. Божа воля полягає у принесенні Звістки спасіння кожній людини. Однак, який підходи до проповіді можливо використати, щоб донести Євангеліє в своєму оточенні так, щоб це було ефективно?
Не зважаючи на розгалужену стратифікацію суспільства, місіонерові слід пам’ятати про універсальні критерії об мотивовані проповіддю Євангеліє:
- Проповідь Євангеліє – це універсальна місія в своєму змісті для усіх категорій людей без виключення: «Тож ідіть, і навчіть всі народи…» (Матвія 28:19). Контекст даного уривку правильний мотиваційний підхід, оскільки в сутності Євангеліє – любов Божа, що виливається до грішника і принцип покаяння як засіб очищення. Тому феномен місії – не революція, не переворот і не жодні політичні, управлінські методи з метою прозелітизму – насильницького насадження переконань людям. Історичні приклади показують деструктивність такого підходу. Без любові до грішника, навіть включаючи особисту неприязнь, неможливо принести Христове вчення. Серед бар’єрів ефективної проповіді належать і форми соціальної перверсії у вигляді упереджень таких як нацизм, антисемітизм, ненависть до інших віросповідань, сексизм та расова, етнічна, національна упередженість є запобіжником до правильної стратегії.
- Не оминає Божа любов у проповідуванні Євангелія і категорію грішників, що за нашими моральними критеріями відносяться до «невиправних», великих і ницих. Апостол Павло у другому посланні до коринтян писав: «А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес» (2 Кор. 5:15). Така форма девіантної поведінки, скерована гріхами суспільними, бунтівними супроти Бога як наркоманія, аборти, гомосексуалізм, алкоголізм не є причиною Божого непрощення в разі щирого розкаяння. Навіть полишивши важкі гріхи внаслідок почутого Слова Божого, людина долучається до числа спасенних і помилуваних. Слід чітко відділяти людину і її гріховну природу, її справжні наміри та спонуки. Благовісник же свою чергу повинен бути носієм Христової любові і виявляти її у потрібний час; до того ж сам проповідник не є бездоганним і потребує своєчасної Божої підтримки.
Виходячи з універсальних критеріїв місіонерської діяльності, варто зауважити і щодо конкретних спеціальних критеріїв у підході до проповіді Євангеліє формуючи подальшу стратегію:
- Своєчасність – проповідь вербальним і невербальним комунікативними способами повинна лунати вчасно, враховуючи при цьому час і обставини. Несвоєчасний крок містить деструктивний елемент, здатний викликати негативну реакцію слухача: гнів, роздратування, байдужість. До того ж, скориставшись часом нераціонально, місіонер опускає можливість проповідувати Слово людині, якій потрібно це в даний час.
- Врахування місцевих традицій, звичаїв – оскільки Україна є полі конфесійною, багатоетнічною країною, різноманітною в менталітеті, окремі аспекти проповіді повинні враховувати звичаї окремих територій, поселень, окремо взятих родин, що можуть бути мусульманами, Свідками Єгови, атеїстами тощо. Було б недоречно і немудро, проводячи гуманітарну акцію з проповіддю Євангеліє, роздавати вміст продуктів харчування споживання яких суперечить звичаям та традиціям.
- Диференціації грішника і його гріха — з числа слухачів трапляються люди, яким потрібне Слово, здатне змінити їх поведінку – особливо грішників, що демонструють відриту деструктивну поведінку.
- Доступність – проповідь Євангелії повинна мати чіткий конкретний зміст і посил, без вживаної складно термінології для представників різної вікової, освітньої аудиторії. З цією метою для діток слід використовувати інтерактивні методи проповіді з метою кращого сприйняття, навчання та засвоєння.
- Відкритість – зміст проповіді не повинен включати прозелітизм, проповідь винятковості історичної конфесійності.
- Ненасильництво – проповідь Євангеліє не передбачає примусового навернення, насильницького переконання, застосування пресингу, НЛП з метою досягнення цілі проповідування. «Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас…», — навчає Наш Спаситель Ісус Христос (Євангеліє від Матвія, 7 розділ, 6 вірш). Не дивлячи на факти несприйняття Слова, Христової науки, посіяне слово з часом може дати належні плоди: «Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її…так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісая )
Таким чином, усі згадані критерії повинні містити в собі елементи любові, доброти, милосердя, людинолюбства, пошани, Христової науки, яка здатна змінити життя людини і навернути її до покаяння.
Попри усі теорії лідерства, підходи, засоби та методи у проповідування, важливо і необхідно довіряти Святому Духу, який створює в людських серцях віру і приводить людину до стану покаяння, до Христа.
Осередок і час для проповіді є одним із чинників, які допомагають зрозуміти контекст і акцент. Сучасність продиктована змінами у підходах до буденних установок життя надає свій відбиток: у політиці відчутні національне піднесення, у глобальних процесах західні демократичні суспільства лібералізуються, у великих містах підхід до релігії набув секуляризованого характеру, а серед молоді набувають тенденції атеїстичного світогляду. В кризовому стані перебуває сімейна інституція, а ЛГБТ дедалі більше декларує про свої повноваження у різних країнах світу. Такі тенденції відкривають розуміння, що неможливо опускати з вигляду
Вище згадані принципи використовуватимуться в подальшій стратегії проповіді
З чого варто було б почати проповідь? Наш Господь і Спаситель Ісус Христос залишив для апостолів настанову: ««Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця». Отримавши від Бога Силу в День Св. П’ятидесятниці, жителі Єрусалиму стали свідками особливої події, яка докорінно змінила їх життя і стала основою першої церкви. Тому вектор емісійного спрямування варто скерувати на місцеве оточення за місцем дислокації куди належатимуть різноманітні соціальні формації: вузькі та ширші соціальні контакти: родина, в якій є потреба у свідченні про Христа, друзі, знайомі, сусіди, а також соціальні місцеві інституції: навчальні заклади, дитячі садочки, волонтерські громадські соціальні організації тощо.
Оскільки проповідь є формою усного свідчення про Христа та спасіння, мова йде про вербальну комунікацію, що має широкий спектр застосування. В ній найважливіше встановити чітку позицію євангельського паритету в проповіді не залежно від грішника і його гріха дати можливість проповідувати про гріх таким чином, щоб був почутий грішником Голос Святого Духа у необхідності покаяння, і в той же час в контексті євангельської проповіді – отримання прощення гріхів.
До вербальних комунікативних методів проповідування належать чимало елементів, які планую використати в подальшій місіонерській роботі.
Вербальні методи служіння | |
Проповідь в помісній церковній громаді | Один з елементарний складових, в якій віруюча людину має нагоду зміцнювати в вірі, а люди, яка вперше потрапила на богослужіння може почути Слово спасіння, яке докорінно змінить життя. Така форма служіння допомагає зростати в помісній церкві і регулярно готуватись до систематичної проповіді. |
Проповідь в усній формі найближчим оточуючи | Здебільшого неформальний спосіб свідчення враховуючи психосоматичний індивідуальний портрет слухача, враховуючи його характер та особисті відносини у спілкуванні. Ефективно свідчити про Христа з нагоди певних християнських свят, обставин, що складаються, які не дозволяють сплутувати нашу проповідь з іншими конфесіями (наприклад, Свідками Єгови). Головне здійснювати таку працю послідовно та з молитвою |
Вихід на соціальні Інтернет платформи | Сюди належать такі форми віртуальної проповіді:
— Свідчення в анонімний Інтернет-чатах — Форумах — Євангелізаційних соціальних мережах (типу «Фейсбук») — Регулярне розповсюдження євангелізаційних Інтернет-постів у власному акаунті. — Створення євангелізаційної віртуальної групи — Створення коротких підкатів на SoundCloud та YouTube
|
Організація зустрічей з підлітками, молоддю в загальноосвітніх школах з метою попередження деструктивної поведінки | Євангелізація даного типу включає організацію бесід та дидактичних лекцій з дітьми проблемних сімей, попередженню насильства, булінгу, наркоманії, тютюнопаління. Вказати безпосередню роль віри в питаннях вирішення таких проблемних ситуацій залишивши рекламні проспекти та відповідні візитівки.
|
Душеопікунська консультації та молитовна допомога | Організація усної бесіди в допомозі потребуючих, які відчувають соціальну ізольованість, страждають депресією, психологічного типу захворюваннями.
З цією метою пропоную друк невеличких візитівок і роздача в громадських закладах: -бібліотеки -громадські організації -християнські церкви -пункти психологічної допомоги -шпиталі — публікація таких оголошення в Інтернет-мережі тощо. Під час проведення бесід, маю на меті вислухати людину, підтримати, зрозуміти та засвідчити про Христа.
|
Безкоштовне розповсюдження християнської літератури, трактатів, примірників Нового Заповіту. | У невимушеній формі без жодних зобов’язань маю мету поширювати літературу залишаючи основні координати |
Підтримка та комунікація з іншими місіонерами, відвідування місіонерських організацій | Основна мета – здобуття досвіду, підходів, а також розгляд нестандартних ситуацій в проповідуванні |
До невербальних методик свідчення та проповідування враховуючи можливості слід залучити навички, побутове відношення до оточуючих.
Невербальні методи служіння | |
Відвідування хворих братів та сестер у помісній церкві | -Матеріальна фінансова допомога
— закупівля продуктів харчування — побутова допомога |
Організація прибирання пунктів громадського значення спільно з місіонерами та членами церкви | — Ініціативність помісної церкви у розбудові духовного та суспільного життя країни, поліпшення його добробуту
— Наполегливість у праці
|
Допомога з організацією підліткових та дитячих таборів | — Допомога організаторам, вчителям недільних шкіл
|
Організація матеріального служіння, збору коштів та ресурсів для людей похилого віку, з обмеженими можливостями, військовим та цивільним учасникам в ООС тощо | — Збір з місіонерами, членами церкви одягу, іграшок, продуктів харчування відповідно до місцевих потреб.
— Передача духовної літератури, підтримка військових капеланів. — Співпраця з християнськими, державними та волонтерськими громадськими організаціями. |
Матеріальна допомога благовісникам, місіонерам в особливо складних територіях. | — Підтримка за необхідністю одягом, продуктами харчування, засобами зв*язку.
— Фінансова допомога |
Працюючи на ниві Божій, слід не забувати про результативність поставлених цілей в проповіді, що залежать від:
- Справжніх мотивацій, з яким сердечним умонастроєм я звершую своє служіння
- Керівництвом Божим Словом, регулярного та систематичного дослідження
- Любові як сукупності досконалості (Бога та ближнього)
- Ставити духовні речі, спілкування з Богом як центральні категорії способу життя
- Триматись поміркованості в матеріальних речах
- Молитись про духовне бачення, зміцнення в вірі, духовні якості: мати в собі Христову любов, міцну віру, непохитну надію, наділене Боже милосердя.
Олег Близнюк – бакалавр богослів’я, євангельський проповідник.