Історія релігій        27 Вересня 2018        144         Прокоментуй!

Софійський собор 879–880 (помісний собор)

Історія  боротьби, яка тривала  між  ортодоксами   та католиками  закінчилася  тріумфом  перших.  Розглядаючи Софійський собор 879  року  православні  каноністи  прийшли до тієї  думки,  що він відноситься  до вселенських.

Передумовою  скликання  Собору  постав  той  факт   гострих  відносин   римського престолу  та  патріарха  Ігнатія, який  внаслідок  державного  перевороту  і  зміщення патріарха Фотія  у 867 році  зайняв  Константинопольський  престол.   Після  собору  869-870 років   між папою Андріаном  ІІ  та Ігнатієм  виник  конфлікт  на Балканах.

Погрози папи  до  Ігнатія  не були приведені  в дію   у зв’язку  із  раптовою смертю  у 872 році.  Наступник  Андріана  папа  Іоанн  VІІІ  хоч  і  був лояльним  до  Східної  церкви,  проте  тримав  таку ж позицію  як  і його попередник.  Відносини  між  римським  престолом  та  патріархом  Ігнатієм  не привели до позитивних  змін.

У 877 році  від папи до Константинополя   були  відправлені  легати – єпископ Павло та Євгеній, щоб хоча б якось  вплинути  на  патріарха,  натомість отримали   звістку  про  Ігнатія  та  повернення  Фотія на престол  після  смерті попереднього.  Папа Іоанн направив  вслід за легатами  кардинала  Петра, даючи йому особливе доручення – communitorium. Папою  надсилаються дружні  листи,  адресовані  до патріарха Фотія,візантійського імператора,   ієрархів церков Сходу.  Також виникла  необхідність скликання  собору  для того, щоб ліквідувати   дії  двох попередніх  пап  та встановити єдність Сходу та Заходу.

Відкриття собору  в храмі  Святої Софії  відбулося  у листопаді  879  року.  Чисельність зібраних  делегатів  Софійського  собору  в місті Константинополь  сягала  380 осіб.  Кардинал  Петро , виступаючи  на соборі  пояснив, що  посланий  папою  заради  встановлення  миру  та єдності, адже про  противників Фотія йому давно   відомо.   З рук  папи через  кардинала  Фотію  були подаровані  стихар,  фелон  та інші.  Закликаючи  до порозуміння, папа  звертається  до  ігнатіан аби ті  проявили покірність Фотію,  щоб  об’єднатися з Церквою, пригрожуючи їм.   Інтуїтивніше  було сприйняте  повідомлення  про невизнання  собору  869-870  року.  До того ж  вказано про  неможливість внесення  змін  до Символа  віри  з додатком  «від Отця і Сина».

Софійський  собор  ввів  перше  церковне   правило:  якщо  клірик  Римської  церкви  відлучений  від церковного спілкування, то він не  може  бути  прийнятий  Фотієм  і навпаки.  Висловлення  радості  переповнювало  увесь  Собор,  оскільки  у такий  спосіб  досягнуто  однодумності  та  єдності церков.

Противники  Фотія  продовжували  корисну  справу.  Так  Митрофан  Смирнський,  Стіліан Неокесарійський  розкритикували  і осудили папу  римського  Іоанна, що той перебуває  у  дружніх відносинах  з    Фотієм.  Першим  примирився з ним Митрофан,  а  пізніше й Стіліан. Збереглися  на Заході  важливі  документи  Софійського  собору,  який  проходив  з 879 по 880 рік.  В першу  чергу  це  ватиканський  рукопис,  мюнхенські рукописи,  канонічний  збірник  кінця  XІ  століття,  авторство  якого  приписують  кардиналу  Деусдедіту.  Для  Східної  Церкви  Софійський  собор  грає вирішальну  роль  у   встановлені  миру  та єдності  між  Західною та Східною церквою.

Із  розвитком  ідеї  єдинодержавності  папи,  римо-католицькою  церквою  усе робилося  для того, щоб  уніфікувати  Софійський  собор.  Так  у XVІІ столітті  Алляцій   стверджував, що такого собору взагалі не існувало.  До того ж  західними істориками  заперечується, що папа  та легати  могли спокійно осудити  «Сходження  Святого Духа  від Отця і Сина».

Існували  і інші  твердження,  що  нібито  папа  Іоанн VІІІ  був противником  Софійського собору,  а  881 року  виголосив  анафему  на патріарха Фотія.  Але  в «Містагогії» патріарха Фотія  чітко вказується  і спростовується  той факт,  що  папа римський Іоанн  не тільки  прийняв, а й підтвердив  своє мудре рішення на соборі  «устами та підписом священних рук».

Богдан Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook