Стародавні скандинавські міфи схожі з віруванням південно германських народів, проте вони більш розвинені і структуровані. Головні джерела, з яких можна почерпнути знання про світ скандинавських легенд  у книгах  «Молодша Едда» і «Старша Едда».

Легенда про виникнення світу починається з безодні Гинунгагапу, покритої інеєм, де поєдналися крижані бризки потоку Хвергельмір і іскри полум’я Муспеля. Так виник велетень на ім’я Імир і корова Аудумла, вилизаний з солоних каменів першого предка божеств, чиї внуки вбили Імира, створивши світ із його тіла. Завершується все вбивством світлого бога Бальдра, сина Одіна і його дружини Фрігге – після його смерті починається Рагнарек.

Скандинавська міфологія

На чолі всіх богів стоїть Одін. Він перейшов в пантеон скандинавів з півдня. Одін наглядає за земним світом, відповідає за мудрість, чаклунство і поезію. За легендами, в пошуку знань він випив з джерела Міміра і віддав за це своє  ліве око. Але і цього йому здалося мало. Тоді Всеотец провисів дев’ять днів на дереві  Іггдрасіля. Іноді Одін подорожує по землі в образі старця в крислатому загостреному капелюсі.

Тор – рідний син Одіна. Він – громовержець, який веде боротьбу з ворогами богів і людей. Головний артефакт: молот мйольнір, який для нього викували карлики.

Скандинави вірили в духів і демонів, що характерно для культу предків. Навіть Одін походить від демонів-велетнів. Демонічний  початок є і у Локі – бога вогню і знищування. Локі дуже хитрий скандинавський бог. Він своєрідний олюднений бог, в якому переплітаються добро і зло, чорне і біле. Вважається, що в сучасному світі Локі протегує інтернету і технологіям. Ці герої особливо відомі, завдяки коміксам і фільмам  студії «Marvel». І багато інших режисерів в своїх роботах звертаються до тем вікінгів і використовують відсилання до скандинавського епосу. Існує навіть сучасний неоязичницький рух «Асатру», заснований на стародавніх скандинавських віруваннях.

У скандинавів не було можливості займатися сільським господарством. Суворий клімат півночі визначив єдине джерело доходу – військові походи. Багато значення надавалося битвам і смерті – про це свідчить міф про існування Вальгалли,  куди потрапляли полеглі в боях. Тому історії вікінгів часто звернені до тем битв, воєн і мореплавання. Їх Боги прихильні до сильних і хоробрих.

Іван Гудзенко