Статті СвященнослужителівХристиянство

Роль Андрія Первозванного у поширенні Християнства

У християнській історичній традиції  апостолу Андрію Первозванному  відводять значну роль  як релігійній постаті першої половини І століття, зародження християнства (Читайте: «Раннє християнство — Донікейський період«).  Андрій Первозванний зробив  вагомий внесок у розбудову  Християнської  Церкви  та  поширенню , насадженню і  утвердженню християнства  на території    українських земель.

Спробуємо з’ясувати, що  це  за  історично – релігійна постать,  чим  саме повинна  завдячувати  Андрію Первозванному  православна церква і  увесь християнський  світ.

Для релігійного світогляду  ця  особистість  є неоднозначною, але дивлячись  на життя, діяльність, культуру  та побут, звичаї  єврейського тогочасного  суспільства  можна зробити певні  висновки, щодо  тяжких умов  існування  людини  в такому  не звичному середовищі.

Андрій Первозванний

Апостол Андрій Первозванний  якраз  і перебував  у таких складних  побутових  умовах життя. Намагатимемось  з’ясувати  історичне походження  цієї  релігійної особи.

Андрій Первозванний – галілеянин,   походив  із міста Віфсаїди, яке розташовувалося  на території  Галілеї.   Брат  Симона Петра.  Разом  зі своїм братом  заробляли  собі на прожиття – ловили  людям рибу і потім продавали.

Під час того  як Андрій Первозванний і Петро ловили  рибу на  Галілейському озері,  до них підійшов  Вчитель  Ісус Христос (Читайте: «Історичні докази існування Ісуса Христа«)  і  обрав їх Своїми учнями  для того щоб вони  рятували  християнські  душі: «Ідіть за Мною  і Я зроблю вас ловцями людей» (Мф.4,19).

Апостол  Андрій Первозванний, за  свідченням євангеліста Івана Богослова був одним із учнів  Івана Хрестителя, і ще раніше за свого брата  був  покликаний на річці Йордан. Через те його було названо «Первозванним».

Андрія Первозванного  вважають першим благовісником Світлого   Євангелія Христового  на українських землях.

На  50 –й день  Зішестя Святого Духа  в  м. Єрусалимі  апостоли отримали  надприродній дар – розмовляти  на мовах  народів,  куди вони підуть поширювати  науку  Христову, християнство.

Як  стверджує  церковне  передання,  апостолу випав жереб  проповідувати  Слово Боже  у Скіфії  (сучасній території українських земель).

Про  місіонерську діяльність апостола  Андрія Первозванного  свідчать:  римський  письменник Тертуліан(ІІІ ст.), церковний історик  Євсевій Кесарійський(ІVст.). Літописець  часів Київської Русі  Нестор  стверджує  про те, що  святий апостол Андрій Первозванний  дійсно навчав  про Христа  у  Синопі  та Корсуні, а потім  поплив  вглиб  гирла  Дніпра  на  човні  і пристав  до Київських гір зі своїми учнями.

Після того як  Андрій Первозванний піднявся вгору по Дніпру, перебував у святій молитві та пості. Вранці  підвівшись, вказав  на те місце і передрік, що  саме тут на цьому місці  засіяє  благодать Божа  і  сила Господня  підніме багато  церков. Слова  пророцтва апостола здійснилися.

Сьогодні  на Київських горах  стоїть збудована  церква, яка носить ім’я  святого апостола Андрія Первозванного.

Життєвий шлях мученицьких  страждань  святого апостола  закінчився  у 60 році  н.е. після Різдва  Христового  у м. Патри.  За наказом римського імператора  Нерона,  апостола Андрія Первозванного було розп’ято  на дерев’яному  хресті  у вигляді  букви  «Х (ха)», а після того мечем усічено голову.Зараз цей хрест  носить назву «Андріївський».

Нетлінні  останки – мощі апостола Андрія Первозванного   були перевезені у м. Константинополь до храму святих апостолів. У 1208 році  їх забрали хрестоносці  до Італії, де вони нині перебувають.  Хоча  відомо,  що стопа знаходиться  у Пантелеймоновому  монастирі на горі Афон, голова – у м. Римі, кисть правої руки  — в Успенсьному соборі  РПЦ МП, ще інші частини знаходяться в Шотландії  і на Андріївському скиті г. Афон.

Свято Андрія Первозванного  пов’язують з українською  народною традицією, збереглися  у народі і язичницькі вірування:  дівчата ворожили  на того, кого їм пошле доля, хоча не завжди це збувалося насправді. Сама ж церква до таких речей як гадання, ворожіння  ставиться досить суворо.

Одна річ  вшановувати  святу пам’ять, а інша – вчиняти  язичницькі  гульбища, вдаватися до різних забобонів.  Але зараз суспільство  настільки  знаходиться в хаосі,  що забувають про ті духовні та одвічні істини  християнства.

У  світі  більше негативних речей, ніж позитивних і якщо людина потрапляє у таке середовище,  то  з релігійної людини вона перетворюється  на бездуховну, аморальну , втрачаючи  свою людську природу.

Дивлячись  на життя  і подвиги  апостола Андрія Первозванного  на українських землях,  ми повинні  усвідомити про те через що пройшов  цей подвижник віри Христової.  Брати від нього  приклад  духовно – морального наслідування  Христа і Його  вчення для того, щоб  утверджувати в істині Христовій багатьох людей, сіяти в їхні  серця і плекати любов до Бога , своїх близьких, до  української церкви  та держави, а також до Батьківщини.

                                     Святий  Апостоле Андрію  моли Бога  за нас  грішних!

Магістр релігієзнавства.
Ієрей Богдан Стрикалюк.

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Статті Священнослужителів

Що означає бути моральною людиною

Сучасне  суспільство  на сьогодні  деморалізоване.  Причини  звичайно  можуть бути різні: економічні, політичні,  культурні,  духовні,  моральні, ...