Церковні ієрархи від самого початку спостерігали за Таусеном, намагаючись притягнути проповідника до суду, проте не зуміли через надійну підтримку короля Фредеріка І. У 1530 році – Таусеном під час церковного синоду в столиці захищається «Символ віри» данського протестантизму. Крім того, символ віри носив незвичну назву «43 копенгагенські статті», подібні до 93 – х тез Лютера. Можливо у статтях йшлося про зовсім інше.
Церкву євангелістів-лютеранів в Норвегії було визнанно на державному рівні сином Фредеріка І – Крістіаном ІІІ, користаючись можливістю досягнення політичної мети через данську реформацію. Ще до часу власної інтронізації Крістіан схилявся до лютеранства, вводячи його богослужіння на шлезвігських землях у 1528 році.
Схваливши рішення на рахунок перших, тобто лютеран, Крістіан зміщує католицьке духовенство, проводить секуляризацію матеріальної власності церкви, тим самим потрійно збільшивши королівські земельні володіння. Король Крістіан ІІІ звертається в особливому листі до Меланхтона аби той направив сюди досвідчену, грамотну, інтелектуальну людину. Меланхтон не забарився з відповіддю королеві, приславши йому священика Йоаганнеса, яким очолювався процес Реформації в Данії. У ході проведення Реформації країна тримала курс на лютеранську церкву. Ставала як німецька провінція.
З 1537 року – за наказом короля створюється комісія по розробці нового укладу церкви в Норвегії. До неї ж звичайно увійшов Таусен. Мартін Лютер ознайомився з цим укладенням і схвалив рішення задля утвердження нового церковного закону. З 1550 року – у перекладі на датську мову видається Біблія.
Особливий виняток під час цієї Реформації становили відкриті оподатковані монастирі, з відсутністю послушників. Проіснували вони тридцять років після тих реформ, які провела церква. Більшість священиків думали так, якщо вони увійдуть в нову структуру, то зможуть за собою зберегти свої місця. Таким чином данська церковна реформація наближалася до закінчення. Посприяв у цьому датський король Крістіан ІІІ.
Відтак поширювалася нова церковна ординація, яка дала поштовх для утворення нової релігії в державі. Будь-які спроби, які намагався зробити норвезький єпископ Олав Енгельбректсон попри зупиненню і перешкоджання створення нової церкви виявилися безрезультатними. У ході посиленої боротьби за стару церкву, Норвегія втратила самостійність і перетворилася в «провінцію Данії», про це власне і стали оголошувати в місті Копенгаген.
Тому засновником Реформації в Норвегії вважають короля Крістіана ІІІ. За активної діяльності монарха-реформатора спостерігається динаміка промисловості (риболовецька, лісозаготівельна), що призвело до виникнення китобійних та торгових компаній. Мануфактурні та промислові підприємства перебувають під контролем пайових громад та приватних осіб.
Пегас
