Народився в родині начальника місцевої військової служби. Його мати прагнула прищепити любов до Бога. У віці дев’яти років за настійливістю матері він вступає до монашого ордену бенедиктинців в Фульді. В монастирі Рабан виявляє інтерес до науки. У 801 р. – приймає сан диякона, а у 802 році його відправляють навчатися в місто Тур до Алкуїна. Він провчився шість років в Алкуїна. Після чого йому поступила пропозиція очолити монастирську школу, після його повернення до Фульдського монастиря. Вів зайняття з учнями, які навчалися в монастирській школі. Прагнув оволодіти практикою прийомів, які застосовувалися під час викладання. Ці прийоми він запозичив у свого вчителя Алкуїна.
Займався викладанням граматики в монастирській школі. Поступово переходив з граматики на риторику і на інші дисципліни, враховував вікову категорію учнів, неоднакові можливості та схильності, приділяв увагу та час для вивчення мов. Він перший із тих, хто ввів грецьку мову у Франкському королівстві.
Слава про школу Рабана Мавра рознеслася по всій Німеччині, в тому числі зростала чисельність учнів. Серед цих учнів були абати (настоятелі монастирів), монахи (послушники абатів), а також діти знатних людей. Багато людей, які навчалися у школі Рабана Мавра стали відомими вченими – богословами.
У 818 р. (за іншими свідченнями — у 815 р.) вперше звертається до літературної творчості, не перериваючи літературних занять.
Основні праці Рабана Мавра заслуговують високої поваги зі сторони його опонентів:
1) Коментарі до Біблії;
2) Мартирологія (опис життя святих);
3) Церковний та монарший устав;
4) Проповіді;
5) Молалізаторські твори.
На рівні з так званими теологічними творами, він складає праці на різного роду наукових знань та посібники для вжитку церковних шкіл: «Про виховання кліриків» (історія шкільної освіти раннього Середньовіччя), «Книга про граматику», «Твір про Всесвіт», «Про винахідливість мов», «Про складання віршів» та інші твори.
3 825 по 847 рр. – став абатом Фульдського монастиря і отримвав посаду радника при французькому королю Людовіку Благочестивому та його синах. У 847 році його було призначено єпископом в місті Майнц.
Крім занять викладацької та літературної діяльності Рабан Мавр займається облаштуванням церковного життя. З його ініціативи було встановлено багато старих церков і побудовано декілька нових монастирів. Він стає віковим фундатором для збудування церков та монастирів.
Рабан Мавр помирає 4 (6) лютого у 856 (857) році. Його пам’ять вшановують 4 лютого всі католики Німеччини. Він вважається покровителем Майнцької католицької єпархії
