Їх нараховують біля п’яти основних.
Це такі:
1) Шахада – містить суворе дотримання Єдинобожжя. Припис засвідчити прийняття монотеїзму та посланницьку місію пророка Мухамеда лежить в основі символа віри ісламу: «ашхаду ал – ля іляха ілля л – Лаху уа ашхаду анна Мухаммадан расулю л -Лах», що у перекладі з арабської мови означає: «Свідчу, що немає Бога, окрім Аллаха, і свідчу, що Мухамед – Посланець Аллаха». У цьому формулюванні сконцентрована основна ідея, з якої витікають і всі інші теоретичні так і практичні положення ісламу. Віри в одного і єдиного Господа та підтвердження пророцької місії останнього Божого Посланця Мухамеда – достатньо для того, щоб прийняти іслам.
2) Намаз – практика здійснення п’ятиразової молитви кожним мусульманином. Його ще називають «салят». Мусульмани здійснюють свою молитву суворо визначеним чином, у приписаний для того час, супроводжуючи її співвідносно положення тіла. У різних масхабах ці норми відрізняються, тому що під час молитви читаються сури Корану та моління (дуа).
3) Закят – це матеріальна пожертва кожного мусульманина. Кожного року мусульманин повинен віддавати частину засобів на допомогу обездоленим та біднякам, сиротам, а також на інші соціальні програми. Його стягують у суворо визначеній кількості. Незаможні мусульмани звільняються від нього.
Закят є різновидом поклоніння Богу Аллаху посередництвом розходів власності.
4) Саум — приписання дотримання посту в місяць Рамадан. Сутність посту полягає у поклонінні Богу Аллаху та утриманні себе від їжі, пиття, інтимної близькості у світлий час доби, у старанному служінні Господу, старанним утриманням від гріхів у цей місяць.
5) Хадж — здійснення паломництва в Мекку. Згідно приписів Корану, кожен мусульманин хоча б раз у рік повинен здійснити подорож у Мекку до священного місця — Кааба. Цей стовп ісламу обов’язковий лише для тих мусульман, які матеріально та фізично можуть його здійснити.
Що ж це за святе місце Кааба, і чому воно так називається?
Кааба у перекладі з арабської мови означає «високе місце, що оточене шаною та повагою». Кааба – святиня мусульман, яка має вигляд кубічної побудови у внутрішньому дворі Заповітної Мечеті. Вона містить чорний камінь. Навколо неї під час хаджу здійснюється обряд – таваф (ритуальний обхід проти часової стрілки навколо Кааби та Аль –Хатими під час хаджу).
Кааба служить кіблою – деяким орієнтиром, за допомогою якого повертають своє обличчя мусульмани всього світу під час молитви. Згідно мусульманського переданя, перший намет над чорним каменем побудував пророк Адам, власне першу Каабу побудував його син Шис (Сиф), а вже після потопу в часи пророка Нуха (Ноя) побудова і місце Кааби були втрачені.
Лише потім за наказом Аллаха пророк Ібрагім (Авраам) знову побудував на цьому місці будову Кааби. Як свідчать уривки тексту, у будівництві йому допомагав Джебраїл (Архангел Гавриїл). Він приніс Ібрагіму камінь, стоячи на якому пророк зміг підніматися на будь – яку висоту. І зараз цей камінь зберігається як священна реліквія поруч з Каабою всередині монумента.
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства