Будучи  парадигмою сучасної культури ХХ століття, постмодернізм  являє собою загальний напрям розвитку західноєвропейської культури, чиє формування відбулось у 70-ті роки ХХ століття. Для західноєвропейської людини, така постмодерністська тенденція, точніше її виникнення в культурі, пов’язана з усвідомленістю обмеження прогресу соціуму та боязкості суспільства про поставлення під загрозу знищення самих  результатів прогресу, часу та простору культури.

А тому, для не допущення такої загрозу, постмодернізму потрібно було встановити відповідні межі людини аби та не втручалася в еволюційний процес природи, суспільства та культури.

Постмодернізм в культурі

Властивими постмодернізму є пошуки універсальної художньої мови. А це насамперед:

а) близькість та зрощення різних художніх напрямків;

б)  анархічний стиль, безкінечна багатоманітність,  еклектизм, колаж, суб’єктивний монтаж.

Характерні також постмодерністські риси:

  • орієнтування постмодерної культури на «масу» та «еліту» як суспільні прошарки;
  • істотна впливовість мистецтва на політику, інформатику, релігію як поза художні сфери людської діяльності;
  • плюралізм стилю;
  • широка цитація у творіннях постмодерну мистецьких творів попередніх епох;
  • іронізація художніх традицій минулої культури;
  • використаний ігровий прийом у створенні мистецьких творів.

Значить відбувається своєрідна усвідомленість переорієнтації з творчості на компіляцію та цитування. Але творчість за постмодерністським баченням не може бути рівна творінню. Якщо в модернізмі  працювала система «художник- мистецький твір», то в постмодерністський час акцент зміщувався  іншій системі «мистецький твір – глядач», відтак принципово змінювалася художня самосвідомість. Таким чином акт сприйняття має більш вагоме значення аніж «творець».

Постмодерністський художній твір мають побачити, він повинен бути виставленим на показ, його існування з відсутністю глядача неможливе. Здійснюється перехід від твору художника до «художньої конструкції».  Західноєвропейська культура  ХХ століття  зуміла накопичити величезний ціннісний потенціал,  який складали наступні досягнення:

а) збережене середовище людського перебування;

б) створені благо приємні умови індивідуального розвитку;

в) формування гідної якості людського життя;

г) реалізація  потенціалу творчості у всіх сферах діяльності людини.

Майбутнє завдання полягає у  використані у формі діалогу та співробітництва на практиці усіх цінностей  культури Західної Європи, враховуючи історичні умови, які змінюються.

Пегас