Зародження постмодернізму як літературного напрямку розпочалося у другій половині ХХ століття.  Даний літературний напрям вважається реакцією на утиски прав людини, воєнні жахи та післявоєнні події. Він заперечував ідеї епохи Просвітництва, реалізму, а також модернізму. Модернізм набув своєї популярності ще на початку ХХ століття.

Якщо модернізм ставив за мету знайдення смислу у світі, що змінюється, то для письменників-постмодерністів  краще було говорити без смислу про те, що відбувається. Постмодерністами заперечувалася закономірність, а випадок ставився вище. Основними характерними рисами постмодерну в літературі слугували: іронія, чорний гумор, фрагментарність оповідей, змішання жанрів.

Постмодернізм у літературі

Свого розквіту літературний постмодернізм набуває  у 1960-1980-тіроки. Цей період представлений видатними постмодерністами в літературі: Берроузом, Хеллером, Діком, Воннегутом. Так наприклад у книзі Діка ми переносимось на альтернативну версію історії Другої світової війни і отриманої перемоги Німеччиною. Праця Діка заслуговує  на премію «Хьюго». До списку двох ста найкращих книг за версією ВВС потрапив роман «Поправка-22», авторство якої належить Джозефу Хеллеру. Тут чітко висміюється бюрократія під  час військових подій.

Серед зарубіжних постмодерністів акцент зміщений на «Хроніках заведеної пташки», авторство книги приписують японському постмодерністу Харкукі Муракамі. Вказана книга, наповнена містики, роздумів та спогадів. Постмодерніст Бред Істон Елліс написав книгу «Американський психопат». У ній продемонстрована вражаюча жорстокість, чорний гумор для поціновувачів такого жанру. Цей унікальний шедевр ліг в онову екранізації фільму режисера Мері Херона, де головну роль маніяка зіграв Крістіан Бейл (2000 рік).

Серед вітчизняних постмодерністів, важливе місце відводять для Володимира Сорокіна – багаторазового лауреата вітчизняної та міжнародної літературної  премії. Романом «Тринадцята любов Марини», який вийшов друком у 1984 році автор із сарказмом проілюстрував минуле країни – СРСР.  Чітко довів абсурдність  відсутності індивідуальності того покоління. І на кінець віддрукована праця 1999 року «Голубе сало» дає можливість перевернути уяву про історію з гори до низу. Завдяки цьому роману Сорокін був введений в ранг найкращих класиків постмодернізму в літературі.

І що саме цікаве, що великий вплив на постмодернізм було зроблено іспанським письменником Мігелем де Сервантесом, італійським поетом Джованні Бокаччо, французьким філософом-просвітником Вольтером, англійським романістом Лоренцо Стерном, арабськими казками, особливо ж книгою «Тисяча і одна ніч». Вони стали попередниками нового напрямку в літературі.

Пегас