Чому частина католиків виступила проти короля
На початку XVII століття релігійне життя Англії визначали наслідки Реформації. Католики, які не відвідували богослужінь Англіканської церкви, ризикували штрафами; католицьких священників переслідували. Після смерті Єлизавети I у 1603 році деякі з них сподівалися на пом’якшення обмежень. Новий король Яків, син католички Марії Стюарт, здавався правителем, з яким можна домовитися.
Надії швидко згасли. Король не скасував дискримінаційних законів, а мирний договір з католицькою Іспанією 1604 року не приніс англійським одновірцям очікуваних поступок. Саме в такій атмосфері землевласник Роберт Кейтсбі задумав убити монарха та знищити керівництво держави одним ударом. Його прихильники розраховували скористатися безладом, щоб змінити релігійний курс Англії. Вони не представляли всіх католиків країни.
Як порох опинився під Палатою лордів
У травні 1604 року Кейтсбі залучив до справи Томаса Вінтура, Томаса Персі, Джона Райта та Гая Фокса. Останній воював на континенті у військах іспанських Габсбургів і мав досвід поводження з вибуховими речовинами. Коли до гурту приєдналися інші спільники, задум набув конкретного вигляду.
Спочатку змовники намагалися прокопати хід до парламентських приміщень. У березні 1605 року вони отримали доступ до підземного складу безпосередньо під Палатою лордів. Туди поступово перенесли бочки з порохом і замаскували їх дровами. Дату вибуху підлаштували під відкриття парламентської сесії, кілька разів відкладене владою.
Вбивство короля було лише першою частиною плану. Далі Кейтсбі хотів підняти повстання в центральних графствах і захопити дев’ятирічну принцесу Єлизавету, доньку Якова. Змовники сподівалися керувати країною від її імені. Як саме вони втримали б владу, чітко не визначили.
Лист без підпису
26 жовтня лорд Монтегл отримав загадкове попередження: йому радили не з’являтися на відкритті парламенту, де мав статися «страшний удар». Він передав лист державному секретареві Роберту Сесілу. Хто написав послання, невідомо й нині. Часто підозрюють Френсіса Трешема, одного зі змовників, спорідненого з Монтеглом, проте доказів для остаточного висновку немає.
Попередження дійшло й до Кейтсбі. Він вирішив не згортати підготовку. Під час повторного обшуку в ніч проти 5 листопада королівські службовці виявили і порох, і Фокса. Від нього не одразу домоглися зізнань: король дозволив застосувати тортури. Решта учасників кинулася з Лондона до центральних графств, сподіваючись зібрати прихильників, але широкого повстання не сталося. 8 листопада під час сутички в Стаффордширі Кейтсбі та кілька його товаришів загинули.
Чому 5 листопада запам’ятали на століття
У січні 1606 року вісьмох уцілілих змовників засудили за державну зраду й стратили. Водночас підозра впала на католицьку громаду загалом, хоча багато її представників не мали жодного стосунку до замаху. Парламент запровадив нові вимоги щодо присяги на вірність королю.
Того ж року було встановлено щорічне відзначення 5 листопада як дня вдячності за порятунок монарха. Згодом церковні служби доповнили вогнища й феєрверки. Так виникла традиція Ночі Гая Фокса, яка пережила саму політичну боротьбу XVII століття.
Іван Гудзенко
