Пліній  народився близько 23 та 24 років у місті Верона, в римській сім’ї. Батько Гаюс Целер був вершником, матір Марселла виховувала дітей, відповідно до встановлених звичаїв та традицій. Батьки походили зі знатного роду. Спадку вистачило для придбання бібліотеки, школи,  власності, заснування фонду для допомоги жінкам та дітям. Отримавши традиційну освіту, проходить курс із законодавства. Навчання проходило під керівництвом педагогів: Публія, Квінтія, Ареллія, Антонія. З 46 року нашої ери двадцяти трирічний Пліній   – вступає на військову службу. Досяг успіхів у військовій кар’єрі. З 47 року нашої ери – приймає участь у битві проти хаукійців, будує  канал між Маасом та Рейном.

Пліній Старший

Офіцером Публієм керував Публій Помпоній Секунд. Потім був призначений військовим трибуном штабного округу. Проявивши героїзм у війні з хаукійцями вдруге, призначений на посаду командира кавалерійського батальйону, в який увійшло чотириста вісімдесят осіб. Для того, щоб написати історію про римо-німецьку війну змушений був звільнитися як військовослужбовець. Робить перехід в літературу.

З 69 року – розпочинає суспільно-політичну роботу при імператорі Титу. Імператор шукав зі сторони надійних, відданих справі людей, таким виявився Пліній як громадянин. З 73 по 74 рік – Пліній обирається за наказом імператора Тита прокурором римської провінції, здійснюючи тим самим власний внесок в регіональний перепис населення. Заручаючись дружньою підтримкою імператора, ніколи його не підводив, сумлінно виконував  доручені обов’язки. Неодноразово заходив до Тита, ставлячи до відома про державні справи.

Нам нічого не відомо про діяльність Плінія з середини 70-х років нашої ери. Достовірним виявляється факт перебування Плінія у місті Рим і виходу у світ книги під назвою «Всесвітня історія».  Припускають участь прокуратора Плінія під час відкриття «Храму Світу» і безпосереднє керівництво загоном нічної сторожі. Ще перед смертю імператора Тита титулований перфектом військового флоту Мезіни. Свою першу книгу Пліній присвячує специфічним знаряддям та кінським битвам. Книга не зберіглася. У двотомній книзі описується полководець Помпоній Секунд. Написані оповідання включали двадцять книг (пізніше їх процитує Тацит в книзі «Аннали»).

У часи правління Нерона він умудрявся писати безпечні праці по граматиці й риториці, які не суперечили державній політиці. З 68 року нашої ери – стає прокурором  провінцій у Римі та Африці.  У цей період ним написані наукові трактати, які торкаються різних площин: біологія, сільське  господарство, золотодобування. Однією із найголовніших праць життя Плінія Старшого була «Природна історія» – комплекс тридцяти семи книг, в якій містяться знання цієї епохи.  Сюди увійшли статті по таким наукам як біологія, зоологія, медицина, астрономія, геологія, мінералогія.

З 73 по 74 рік – диктування заміток для енциклопедії (заповіт племіннику Плінія).  Хронологічно виставлені розділи самої енциклопедії. Перші книги містили опис як власне зароджувався всесвіт, земної структури, введення понять в географічній площині та інше.

Необхідно зауважити, що Пліній не мав ані дружини, ані дітей, проте опікувався  сестрою та племінником.  Про особисте життя Плінія Старшого значно пізніше описуватиме римський оратор, драматург, суспільний діяч Пліній Молодший.  Несучи службу у військовому флоті Мезіни Пліній Старший здійснював порятунок людей,  наражаючи на небезпеку своє життя. Порятунок інших закінчився погибеллю Плінія. Він помер 79 року нашої ери, отруївшись токсичною вулканічною парою Везувія.

Пегас