Близько дев’ятисот років тому, в 1096 році потягнулися незліченні потоки піших людей, озброєних вершників з Заходу на Схід, до Єрусалиму. Так починався перший похід лицарів хреста. Він поклав початок темній сторінці ворожнечі в історії відносин між Сходом і Заходом. Похід називався хрестовим через те, що учасники нашивали хрести поверх свого одягу.

Передумови. Офіційно озвучена Папою Урбаном II причина хрестового походу полягала у звільненні Святої землі, Єрусалиму, від влади мусульман, а також у звільненні Гробу Господнього. Насправді, відносини між мусульманами і християнами на Сході були досить спокійними. Тому справжніми причинами хрестового походу були наступні:

Перший хрестовий похід (1096-1099)

1) в ІХ столітті в Європі сильно росли міста. Чисельність населення в них стрімко зростала. Продуктів харчування не вистачало. Через голод тисячі селян йшли в міста, там їх чекали безробіття і злидні;

2) численні феодали, барони, які стояли на чолі соціальної ієрархії, будучи професійними військовими, жадали воєн для захоплення нових земель;

3) римська ж церква хотіла розширити свій вплив на Сході. Таким чином, головною передумовою походу була неспокійна політична, економічна та релігійна обстановка всередині самої Європи.

Головні діючі особи. Скориставшись обставинами, які склалися в ці роки, 27 листопада 1095 року Папа Римський Урбан II закликає християн приєднатись в хрестовий похід. Це сталося на Клермонському  церковному соборі. Урбан II описав мусульман в найчорніших фарбах, які заслуговують на Божу кару, а війну представив, як необхідність для захисту християн від мусульман на Середньому Сході. Саме тоді пролунав заклик, який став пізніше девізом першого хрестового походу: «Так хоче Бог!»

Учасників походу можна розділити на кілька груп:

1) знать, великі, середні феодали, лицарі;

2) городяни, ремісники і торговці;

3) збіднілі селяни;

4) представники католицької церкви.

Головними дійовими особами першого хрестового походу можна назвати Готфріда IV герцога Булонського, який очолював лицарське військо. Петро Пустельник, Ам’єнський монах і проповідник, очолював армію селян і ремісників. Граф Раймонд Тулузький очолював лицарів Провансу. Брати Готфрід Булонський, Есташ Булонський і Балдуїн Булонський вели за собою армію герцогства Лотарингії, а Роберт Нормандський очолював армію Франції.

В результаті першого походу Єрусалим був захоплений, і було створено Єрусалимське королівство, крім нього були утворені ще три християнські  держави і кілька лицарських орденів.

Іван Гудзенко