Становлення ордену розпочинається в Італії у XVI столітті. З 1525 року – основоположником ордену, реформатором  являється Матео да Башіо. Перед собою Матео ставив завдання – повернення до дотримання уставу святого Франциска Ассізького. Не усі схвалювали такі ідеї, зокрема провінційний капітул. У 1528 році – схвалена нова спільнота  ченців – францисканців папою Климентом VII, яку ще називали «Меншими братами відлюдницького життя».

Існував дозвіл ходити босоніж або ж в сандалях, з відпущеною бородою, бути одягненим в рясу бурого кольору, капюшони, підперезану мотузкою. Капюшони конусної форми почали називати латинською мовою cap­puccio. Подаяння вважається засобом для існування, ченці зрікаються матеріальної власності.

Орден братів менших капуцинів

Кінцеве затвердження ордену відбулося 1560 року при Пієві IV, автономне право отримав 1619 – через папу Павла V. Поширювався орден в західноєвропейських країнах (Франція, Іспанія, Швейцарія, Нідерланди, Ірландія) та території Священної  Римської імперії.

Серед напрямів діяльності капуцинів виділені наступні: проповідництво, місіонерство, благодійність (допомога хворим в час епідемій, підтримка поранених, ув’язнених).

З 1743 року – за рішенням папи Бенедикта XIV капуцини стають проповідниками Апостольського двору. До ХVІІІ століття кількість ченців уже складала тридцять п’ять тисяч. У зв’язку з французькою буржуазною революцією та релігійної політики Йосифа ІІ, діяльність ордену в західноєвропейських країнах була обмеженою.  Відродження ордену припадає на другу половину ХІХ століття. А це передусім позначилося на нових монастирях, що в Європі та широкою  місіонерською діяльністю, яка зосереджена на континентах: Африка, Азія, Південна (Латинська) Америка.

У 1908 році – відкрита міжнародна колегія святого Лаврентія Бріндізійського в Римі, де 1940 року діє історичний інститут по дослідженню історії самого ордену. З ХХІ століття діяльність капуцинів зосереджується у сто одній світовій країні. Чисельність членів – одинадцять тисяч, спільнот релігійних – одна тисяча вісімсот. Серед видатних діячів ордену слід виокремити: Жозефа дю Трамблє (сірого кардинала), проповідника святого Лаврентія з Бріндізії, італійського священика – містика Пія Пєтрельчинського (Падре Піо). Беатифіковано церквою латинського обряду п’ятдесят осіб.

До того ж ще з XVI століття папа Павло ІІІ затвердив орден кларіс-капуцинок. На сьогодні жіночий орден нараховує більше двох тисяч черниць.

Пегас