Ідею створення вказаного вище ордену приписують нікому іншому як Терезі Авільській. Називають його ще «Кармелем Терези» – відгалуженої спільноти ХVI століття ордену босих кармелітів. Заснування ордену наприкінці ХІІ століття пов’язують із сакральним  з місцем в Палестині – горою Кармель (сучасна територія Ізраїлю), а точніше західною стороною нагір’я.

Свята Земля, яку відвойовували хрестоносці разом із паломниками ставала місцем усамітнення для багатьох, особливо ж джерело Іллі. Їхній спосіб життя нагадував старозавітних пророків та відлюдників.

Внаслідок вигнання сарацинів у ХІІІ столітті їм вдалося потрапити в Європу. З 1452 року – офіційно визнані церквою  кармелітами. У 1471 році – Іоаном Соретом створюється орден жінок-сестриць. З XVI століття – реформований Терезою Авільською та Іоаном Хрестом. Затвердження ордену «босих кармелітів» відбулося 1593 року.

Кармеліти (орден братів Пресвятої Діви на горі Кармель)

На даний час релігійна спільнота ордену є всесвітньою. До того ж до першого і другого ордену були приєднанні інші конгрегації, з поставленими завданнями та метою, світські інститути, орден кармелітів Пресвятої діви разом з Братством скапулярія.

У 1499 році – віднайдений герб із зображенням Божої  Матері. Він має такий вигляд: жінка сидить на престолі, а під ногами у неї серповидний місяць з дванадцятьма зірками (взято з Книги Апокаліпсис  Івана Богослова). Нижня частина доповнюється горою Кармель,  з  герба звисають стрічки з написами на них. Середина  ХVI століття характерна тим, що герб мав зображення двох пророків – Іллі та Єлисея.

У 1595 році герб прикрашують Діва Марія з пророками на горі, гострий верх розділяє на три частини гербовий щит. На кожній із цих частин є зірка. Зірка посередині – уособлює Марію, а дві по сторонам – старозавітних пророків. Напис на стрічці виконаний латинською мовою, запозичено слова пророка Іллі «З сумлінням я був ревнителем Господа Бога Саваофа», зображено також руку, яка тримає полум’яний меч, корону, дванадцять зірок. У XVII столітті  існував ще один герб із зображеним на ньому хрестом, вершиною гори, з боковими сторонами, які мали білий колір, тоді ж як середня частина – коричневий. Це ще раз  підтверджує той факт,  шо він дійсно  належить ордену святої Терези із Кармелю. Так як кармелітки носили рясу коричневого кольору з білою накидкою.

Ще одним елементом одягу ченців – кармелітів є скапулярій – широкі стрічки, які спадали з плечей на груди на спину. Варто зазначити, що третім орденом носився скапулярій іншого виду: прямокутні куски тканини, які з’єднувалися  вузенькими шнурочками. Найчастіше такі скапулярії носилися під виглядом медальйонів. Один із скапуляріїв медальйону Святої Діви Марії був вручений генералу ордену Симона Стока.

Братством ордену дуже вшановувалася Діва Марія з Кармелю, приймалася безпосередня участь у духовному житті. Братство повинно йти вслід за Христом з Марією в кармелітській сім’ї. Визначальні особливості: споглядання та відданість кармелітів Святій Діві Марії. Для ордену Марія –прообраз людини, яка споглядає та молиться, а скапулярій – це нагадування для кожного морального і духовного наслідування Марії, її життя та служіння.

З 2015 року орден кармелітів нараховує дві тисячі дев’ятсот священнослужителів і шістсот тридцять два монастирі.

 Пегас