Головною та важливою церемонією у житті сикха є церемонія або швидше прийнято називати обряд ініціації у релігійну сикхізьку спільноту – хальсу. Такий обряд посвячення у сикхів став називатися амршпа – саікар або ж пахул (амріт). Обряд ініціації здійснюється у сикхізькому храмі, в присутності усіх членів сикхізької релігійної громади або ж у сикхізькому будинку, в присутності родичів, друзів, для багатьох хлопчиків та дівчаток, які досягли молодого віку та здатні ступити вирішальний крок.
Зазвичай це бувають молоді люди із сикхізьких сімей. Проголошена сикхізьким гуру можливість вступу у сикхізьку спільноту для представників будь – якої віри та походження теоретично залишається у повній силі, проте практично не реалізується. Сикхізька спільнота сама по собі перетворилась у замкнену кастову групу, для неї також характерними є спадкові професії, ендогамія (шлюби в середині релігійної спільноти) та культурна своєрідність.
У цьому ми вбачаємо безпосередню дію соціальних механізмів індійського традиційного суспільства. Більше того, у суспільстві замкнутість спільноти сприймається зі сторони інших сект та каст як правильна та природня. Ритуал проводився наступним чином, так як колись його звершував десятий гуру Гобінд Сінгх, утверджуючи сикхізьку релігійну спільноту.
Для проведення цього ритуалу вибираються п’ять поважних членів релігійної спільноти, які в пам’ять про сикхів,які вперше були посвячені в хальсу стали називатися Панч П’яре. П’ятеро осіб, які посвящуються в хальсу обов’язково повинні мати при собі всі належні для членів вальси п’ять символів.
Ті, хто приймає посвячення повинні перед ним здійснити омовіння та одягнути чисті одежі. Сам обряд проводиться перед священною книгою Аді Грантх
Один із тих, кого посвячують, розповідає неофітам, які зібралися тут про принципи вальси та запитує, чи приймають вони їх. Після того, коли сикхізька громада дає згоду на прийняття ново освячених до себе, посвячений розпочинає читати молитву. Одночасно для цієї церемонії готують в залізну посудину амріту (особливий ритуальний напій у сикхізмі, який символізує безсмертя, якому в обряді відводиться головна роль).
Амриту готують п’ять посвячених сикхів. Вони ставлять у центр велику залізну посудину з водою, в яку вливають взяту воду із ставка біля Золотого Храму та солодкими добавками. По черзі вони читають і молитви та гімни із священної книги Аді Грантх, розмішуючи воду мечем.
Сикхізька традиція говорить, що при перших гуру амріту не готували та й обряд посвячення у сикхи був іншим. Але той, хто бажав стати сикхом, повинен був пити воду, у якій були миті ноги гуру, що символізує повну покору його волі. Коли напій був приготовлений, розпочиналося посвячення.
Для прийняття амріти викликався кожен із кандидатів. Він або ж вона складає руки в пригоршню для того, щоб рідина не виливалася, випиває її п’ять разів з вимовлянням формули молитви Панч : «Нехай же перебуває хальса Великого Гуру, нехай перебуває Його слава». Потім сикху бризкають цією амрітою в очі , обличчя, п’ять разів на голову та волосся.
Кожного разу той, хто вступає до хальси, виголошує молитовну формулу сикхів. Потім прямо із посудини п’є амріту. Далі він читає обов’язково п’ять разів молитву «Мул Мантра». Потім Панч Пьяре розповідають тим, хто є новонаверненим у хальсу, про правила поведінки сикха та важливі вказівки сикхізького гуру. І вже з цього моменту новонавернений вважається прийнятим в хальсу ( сикхізьку громаду).
Крім того чоловіки отримують додаток до імені Сінгх (означає «лев»), а жінки – Каур (тобто «принцеса»). Новонавернені у сикхізьку громаду, відразу ж отримують усі права тієї спільноти, можуть відвідувати зібрання, сикхізькі святині та вступати у шлюб.
Про свої обов’язки сикх ніколи не повинен забувати. Важливим із них є звершення молитов, подавати десятину із свого доходу для спільноти та носити атрибути хальси, п’ять «К». Головним гріхом у сикхів, якого він не повинен допускати вважається постригання волосся, бриття бороди та вусів, споживання м’яса, яке приготовлене за мусульманськими правилами, порушення подружньої вірності (подружня зрада), вживання тютюну.
У сикхізмі також передбачається повторна ініціація для тих, хто з будь – якої причини, можливо з причини здійснення гріха вибув з сикхізької спільноти. А тому такі люди повинні завчасно повідомити про свою причину Панч Пьяру, витримати можливе покарання, а після того приєднатися до інших членів хальси посвячених.
Богдан Стрикалюк
