Історія релігій, Сикхізм        08 Лютого 2016        772         Прокоментуй!

Сикхізм. Загальна характеристика

Sikh.man.Сикхізм – національна релігія народу сикхів, який проживає на території історичного Пенджабу. Сьогодні Пенджаб є територією двох країн: він розділений між Індією та Пакистаном. На території Пенджабу здебільшого домінує сикхізм, хоча велику роль відіграють також індуїзм та іслам. Відповідно, індуїзм в індійському Пенджабі, а іслам в пакистанському. Також значна кількість сикхів проживає в США та Канаді, а також Великій Британії. Загалом сьогодні сповідують сикхізм від 15 до 23 мільйонів людей по всьому світу. Як вже було сказано, переважно адептами цієї релігії є пенджабці, котрі за століття виокремилися за релігійними та культурними поглядами в окрему самостійну націю в Індії. Тепер зупинімося на історії виникнення цієї індійської релігії. Сикхізм за своєю суттю є монотеїстичною релігією, що досить незвично для в загальному політеїстичної  Індії.Сикхізм став другою релігією в Індії після ісламу, у якій було заборонено поклонятися багатьом Богам та їхнім аватарам. Важливо зазначити, що сикхізм виник як квінтесенція індуїзму та ісламу, така собі екуменічна релігія середньовічної Індії – він став релігійною потребою тогочасного пенджабського населення через боротьбу індуїстів із правлячою династією Моголів, що насаджувала іслам. Таким чином, у пенджабців виникла ідея ще задовго до гуру Нанака (засновника сикхізму) створити релігію, яка б поєднала індійське населення, а не сіяла ворожнечу. Усе ж засновником сикхізму став гуру Нанак Дев. За сикхською традицією гуру Нанак народився 15 квітня 1469 року,  а помер 22 вересня 1539 року. Цікаво, що за життя гуру Нанак Дев ніколи чітко не говорив про незалежність сикхізму, швидше він вважав себе засновником нової філософсько-релігійної школи, хоч і започаткував традицію написання Гуру Грантх Сахиб – священної книги сикхів, а також дав три основні принципи сикхізму:

  1. Сімран – практика медитації до Бога та читання священних мантр на його імена.
  2. Кірат Карни – сикхи повинні жити за принципами єдності, займатися фізичною та розумовою працею і приймати дари від Господа.
  3. Ванд кай Шако – кожен сикх повинен ділитися багатством та достатком з усією сикхською общиною.

Саме вказівка гуру Нанака про Ванд кай Шако стала наріжним каменем для подальшого створення універсальної системи сикхської Хальси Пантх, яку започаткував останній гуру сикхів Гобінд Сінгх.

Після смерті гуру Нанака Дева сикхською общиною почав керувати його зять – гуру Ангад. Сикхізм формувався практично дві сотні років. За цей час сикхізм мав 10 гуру:

  1. Гуру Нанак Дев;
  2. Гуру Ангад;
  3. Гуру Амар Дас;
  4. Гуру Рам Дас;
  5. Гуру Арджан;
  6. Гуру Харгобінд;
  7. Гуру Хар Раї;
  8. Гуру Хар Крішан;
  9. Гуру Тегх Бадур;
  10. Гуру Гобінд Сінгх;
  11. «Гуру Грантх Сахіб»;

Усі десять гуру є для сикхів своєрідними пророками Бога, а останній гуру – Гобінд Сінгх закінчив інститут пророків і призначив останнім та вічним пророком священну книгу «Гуру Грантх Сахіб». Зазначимо, що у священній книзі сикхів «Гуру Грантх Сахіб» є гімни дев’яти гуру, окрім наймолодшого гуру Хари Крішана, адже той прожив всього 8 років. Цікаво, що в «Гуру Грантх Сахіб» є не тільки гімни сикхів, але й, наприклад, вірші відомого індійського суфія Кабіра, якого, між іншим, гуру Нанак вважав своїм духовним учителем.

Що стосується самого віровчення, то воно за своєю суттю доволі синкретичне і поєднує в собі вчення ісламського суфізму, індуїзму та деякі елементи християнства. Сикхи вірять у єдиного Бога, якого називають Ніргуна. Він є трансцендентним Богом, якого не можна осягнути розумом. Він є невпізнаним, всі його вказівки люди отримали від посланців, тобто від сикхських гуру. Також у сикхізмі не розроблена космологія, тому сикхи просто вірять, що світ буде існувати завжди. Як і в інших дхармічних релігіях, сикхи вірять в постійне переродження душ (реінкарнацію). Адепти повністю відкидають поклоніння духам, богам, але не відмовляються від зображень гуру та поклоніння останньому з них – «Гуру Грантх Сахіб». Медитація в сикхізмі – це особлива форма поклоніння Богові.

У сикхів упродовж століть виникла власна релігійно-політична ідеологія. Вони вірять, що є окремим народом, який має здобути незалежність Пенджабу та утворити власну державу, де релігією буде сикхізм. Починаючи від останнього сикхського гуру Гобінда Сінгха і до сьогодні в сикхів існує концепція незалежності Халістану. У різні століття сикхи мали свої культурні автономії у складі Індії. Сьогодні ідея Халістану заборонена в Індія, хоча у вигнанні існує уряд Халістану, його підтримують Туреччина, Пакистан та турецький Кіпр. Проголошення Халістану є проблемним через те, що лідери сикхів не мають чіткої позиції щодо цього, а індійська влада є противником виникнення незалежної держави на своїй території.

hali

Символ Халістану

Також сикхи, подібно до мусульманської УММИ, заснували свою власну Хальсу Пантх, яка має розроблену чітку сикхську суспільну систему зі своїми правилами життя в общині.

Цікаво, що образ сикха часто асоціюється з тюрбаном. Кожен колір тюрбана має значення. Наприклад, синій колір тюрбану символізує сикхського воїна, червоний символізує священика, білий – простого мирянина. Також тюрбан є важливим елементом сикхського 5 ка. 5 ка – це п’ятірка невід’ємних атрибутів кожного сикха. Для того, щоб бути «істинним послідовником сикхізму», адепт повинен мати кача (труси до колін), ніколи не стригтися і не голитися (до речі, ті чоловіки, які голяться, автоматично виключаються з Хальси Пантхи, тобто сикхської общини, а батьки навіть можуть відмовитися від таких дітей), носити кару (браслет на руку), кирпан (кинджал), канша (гребінь для волосся).

Сикхізм свого часу зробив своєрідний переворот у свідомості індусів. По-перше, сикхи першими визнали рівність чоловіків та жінок. По-друге, вперше в Індії започаткували лангари – безкоштовні їдальні, де люди різних віросповідань та каст могли разом безкоштовно харчуватися. До речі, лангари і досі функціонують у Пенджабі. Найбільший лангар у священному місті для сикхів Амрітсарі розташований неподалік священного Золотого храму.

Ігор Дмитрук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook