Політологія        28 Березня 2018        48         Прокоментуй!

Методи політології

Сучасною  політологічною   наукою  використовуються  наступні  методи, зокрема  теоретичні, філософські,  загальнологічні та  емпіричні.  Розрізняють  такі теоретичні  методи:

  • інституціональний – ним передбачається  наявність  політичних  структур, їхніх властивостей і взаємозв’язків, , фіксованих норм, на яких базуються  та функціонують політичні інститути;
  • соціологічний – переважно спрямований на  соціальну  обумовленість  політики, яка  характеризується  економічним культурним, ідеологічним  впливом;
  • історичний – розглядаються політичні явища  через процес  становлення  минулого і розвиток теперішнього;
  • системний – є  шляхом  пізнання,  полягає  переважно  у  підході  до подій, явищ, які  пов’язані  з кожним політичним об’єктом як цілісної системи з однієї сторони, а з іншої – складової,  тобто  складної системи.  Метод цілеспрямований  на комплексне політичне   дослідження  як цілісного  соціального феномену;
  • порівняльний – застосовується для  співставлення   політичних систем, структурних  компонентів, моделей  політичних режимів у різних країнах, їхньої подібності та відмінності;
  • структурно-порівняльний –  використовується в політології  для  розгляду  внутрішньої  структури системи  кожного елементу, який  має  своє функціональне призначення;
  • антропологічний – з його допомогою політика як явище   пояснюється  зумовленою не соціальною, а  природою універсальних  якостей  родової істоти,  яка  має  власні  потреби: їжа, одяг, житло, безпека, задоволення духовних потреб;
  • психологічний – пов’язаний з  вивченням психологічних  механізмів  поведінки політичного  суб’єкта;
  • біхевіоралістський – метод дозволяє розглянути  поведінку політичних індивідів, а також  груп  з наявною у них мотивацією та установкою;
  • нормативно – ціннісний –  здійснює оцінку політичних  процесів  з точки зору  оптимального  ідеалу.

Серед  філософських та загальнологічних  методів, які  найчастіше знаходяться у використанні  політології та інших  наук,  виокремлюють діалектичний метод.  Завдяки ньому, передбачені політичні явища розглядаються  при врахуванні їхніх постійних змін,  взаємозв’язку  між частинами, компонентами,  внутрішніми протиріччями.

Наступний  метод  переходу  від абстрактного до конкретного. Сюди ж  відноситься:

А) аналіз та синтез;

Б) індукція та дедукція;

В) узагальнення.

Крім теоретичних,  в політології  застосовують  емпіричні методи, яка найчастіше  запозичуються  природніми  науками, зокрема кібернетикою та соціологією. Також  розрізняють  методи збору політичної інформації,  насамперед  опитування і спостереження.

Найчастіше опитування   набуває  форму розмови,  анкетування, інтерв’ю,  тим самим дає  можливість  виявлення   стану  суспільної  думки. Спостереження  як  один із методів  сприяє  відслідковуванню  політичних фактів.  Існує  два  типи  спостережень- невключений  та включений. При  невключеному  типі   події  та  факти  здебільшого  спостерігаються  зі сторони,  а у  включеному –  передбачена  участь  спостерігача  в  події та діяльності  організації.  Крім теоретичних, філософських,  розглядають  статистичні, математичні,  моделюючі методи.

Статистичні  методи  сприяють  накопиченню  і  систематизації  узагальнюючих емпіричних даних, характерних  для різних  станів  об’єкта.  З допомогою математичних методів   відкривається  можливість  моделювати  політичні  процеси. Моделюючі  методи дозволяють здійснити перевірку  гіпотез,  скласти  прогноз, пояснюють або ж описують політичне  явище та процес.

До того ж в політології   відводять  місце  для  антропологічного  методу. Зустрічається  два його види: нормативно-ціннісний і психологічний.   Перший  метод  (отримав назву культурологічного)  використовується для  передбачення оцінки  проявів політики  і зосереджені  погляду  на  загальному благу,  гуманістичних  цінностях та нормах. А от психологічний  зосереджується  на  врахованих  особливостях  учасників  політичного життя, їхній  поведінці як  індивідуумів,  оскільки   соціально-психологічний  – орієнтується  на  соціальних групах.

Богдан  Стрикалюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook