Спартанський цар вирішив цю проблему інакше: дозволив дочці зробити самостійний вибір. Єлена обрала молодого Менелая. Відбулося пишне урочисте весілля за усіма встановленими давньогрецькими традиціями. Після раптової смерті Тіндарея, престол перейшов до його зятя – Менелая. Менелай і Єлена прожили цілих десять років подружнього життя. Рівно через рік у них народжується донька, яку вони назвали Герміоною. Проте усе пішло на перекіс при появі в їхньому домі сина Пріама — Паріса. Зумів зачарувати не лише Менелая, а й Єлену. Після смерті діда, Менелай відправляється на острів Кріт.
Повернувшись з поховання близької людини, цар не застає дружину вдома, дізнається, що вона втекла разом із Парісом до Трої. Миттю зібравши військовий загін вирушив за нею до Пріама. Жодні погрози, прохання не могли подіяти, Єлену віддавати не захотіли. Принижений та розстроєний чоловік повернувся до дому ні з чим. Але таке приниження царя не могло довго тривати. На підтримку Менелая приходить брат Агамемнон, обоє збирають велику армію, що складалася з царів, найманців, колишніх женихів, що боролися за Єлену, які й самі дали клятву її захищати.
Без втручання богів теж не обійшлося. На стороні Менелая зі спартанцями виступили Гера та Афродіта. Оскільки особиста образа була нанесена Менелаю, військо очолив Агамемнон. Менелай водночас виступає як доблесний герой і холоднокровний стратег під час Троянської війни. Приймає участь у битві, викликає на поєдинок Паріса, якого знесиленого від поранення списом перемагає.
Богиня Афродіта відносить Паріса за троянські стіни. Відчувши сильну перевагу, з новими силами рветься у боротьбу за кохану дружину. У поєдинку також існували правила: в разі поразки Паріса Менелай мав отримати Єлену, проте договору не було дотримано зі сторони того, хто завдав йому образи. Таким чином усе було вирішено перемир’ям: Пандар пустив списа і ранив ним у плече Менелая.
Таке протистояння мало фатальні страшні наслідки. Цар Спарти залишився без соратників, що загинули у цій битві. Менелай не менше Ахілла переживав за загиблого від руки троянців Патрокла, охороняючи його тіло від насміхання. Після того як Троя впала під тиском греків, Менелай відправляється на пошуки Єлени, бажаючи покарати невірну дружину, в тім гнів царя погашається любов’ю до неї, не зважаючи на те, що минуло десять років. Менелай відправляється з Єленою в рідну Спарту.
Посварився з братом Агамемноном перед тим перше ніж відпливти до себе. Менелай відмовляється від жертвоприношення богині Афродіті. Агамемнон гнівається за такий вчинок брата. Афродітй також не сподобалося таке нехтування. В результаті Менелай не потрапляє додому, довго скитаючись в Єгипті, Кіпрі, Фінікії. Аж через вісім років потрапляє в Спарту, а до тугого часу терпів голод.
Дізнається страшну новину: при відсутності царя жорстокою смертю гине Агамемнон. Утіхою та розрадою в житті стає Єлена, краса якої хоч і зводила з розуму чоловіків, проте належала одному. Разом із своїм чоловіком Єлена провела останні роки свого життя. Перше ніж померти, вони відправилися в Елізіум на Острів блаженних. Як свідчать інші джерела – пара стала жертвоприношенням богині Артеміді. На честь спартанського царя нашадками було влаштовано спортивні змагання.
Пегас
