Коли народився Мартін, то родина переїхала до міста Мансфельд, яке розташовувалося поблизу гори. Батько Лютера стає заможнім бюргером. І у 1497 році батьки віддають чотирнадцяти річного Мартіна до францисканської школи міста Марбург.
У Лютера було важке життя: змушений був заробляти собі на хліб, співав пісні разом зі своїми друзями під вікнами побожних жителів. У 1501 р. – за рішенням батьків Лютер поступає до Ерфуртського університету. На той час бюргери намагалися і навіть прагнули дати вищу юридичну освіту для своїх синів, але Мартіну довелося пройти курс «вільних мистецтв».
З 1505 р. – отримує ступінь магістра «вільних мистецтв», займається юридичною справою. Проти волі свого батька поступає в Августинський монастир в Ерфурті. Тут він вступає до лав Августинського ордену. Посаду вікарія ордену отримав Іоанн Штаупітц, з яким почав товаришувати Мартін Лютер.
У 1506 р. — приймає обітницю монаха, а у 1507 р. був рукопокладений в сан священика. А у 1508 р. – був направлений до Віттенберзького університету, щоби викладати для студентів. Там він вперше ознайомився з працями Августина Аврелія. Еразм Альберус був одним із учнів Лютера. Крім того Лютер викладав і разом навчався, щоб отримати ступінь доктора теології.
Коли він відправився у 1511 році по справах ордену до Риму, то те, що Лютер побачив його дуже вразило: розбещення та зіпсуття римо-католицького кліру.
У 1512 році він все ж таки отримує довго очікувану ступінь доктора богослов’я, займає посаду професора університету замість Штаупітца. Досить кропітливо Лютер вивчав Біблію, а крім того, що був викладачем та спостерігачем 11 монастирів і проповідував у церкві. Лютер перебуває у стані відчуття гріха по відношенню до Бога.
18 жовтня 1517 року папа Лев Х випускає буллу про відпущення гріхів та продаж індульгенцій з метою «Виявити співдію побудови храму св. Петра та спасіння душ християнського світу». Лютер вибухає критикою щодо ролі церкви у спасінні, яке висловлюється 31 жовтня з 1571 року у 95 тезах.
У 1519 р. – Лютер був викликаний на суд у м. Лейпціг за свої 95 тез, висловлює протест щодо праведності та непогрішності католицького папства. Римський папа Лев Х дає анафему Мартіну Лютеру, а у 1520 р. Лютер в свою чергу відповідає зовсім по – іншому: у дворі Віттенбергського університету він привселюдно спалює папську буллу, яка була складена П’єтро із Акольта.
Різко виступає проти догм Католицької церкви, звинувачує духовенство у розгортанні Християнської війни (1524 -1526 рр.), яке не личить робити церкві. Цю війну було розпочато імператором Карлом завдяки підлабузництву папи. Лютер шукає захисту у Фрідріха Саксонського. У замку Вартбург Лютер займається перекладом Біблії на німецьку мову.
У 1529 р. – складає Малий та Великий катехізис, які лягли в основу «Книги Згоди». Лютер не приймає участі у Аугсбургзькому рейхстазі в 1530 році. Позиції протестантів на ньому представляв Меланхтон. Останні роки життя Лютера були потьмарені хронічними недугами. Помер у Айслебені 18 лютого 1546 року.
Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства
