Народився 1433 року у невеликій флорентійській провінції Фільйне – Вальдарно. Його батько виконував функції домашнього лікаря при дворі правителя Козімо Медічі, тим самим знайшов прихильність з його сторони, що слугувало у майбутньому для кар’єри свого сина.
На той час престижний Флорентійський університет був самим найпопулярнішим, куди і вступив на навчання Марсіліо. Тут вивчали філософію, латинську та грецьку мову, а також медицину. Завдяки рішенню Козімо Медічі та проявленій ініціативі молодого Фічіно у 1459 році в Флоренції було створено Платонівську Академію (навчальний заклад проіснував включно до 1521 року).
Грамотний і освідчений Марселіо у 1462 році отримує дароване правителем Козімо майно. У його руки потрапляють рукописи Платона у грекомовному варіанті, інші філософські твори античного періоду. Стає придворним вчителем онука Козімо – Лоренцо Медечі. На початку ХV століття розпочинає свою діяльність з перекладу представників стародавнього богослов’я. З 1463 по 1468 — займається власним перекладом та написанням коментарів до «Діалогів» філософа Платона. Завдяки своїй філософській системі робить спробу зближення та узгодження двох мудростей – християнської та античної, які прослідковуються у творах «Платонівська теологія про безсмертя душі» і «Про християнську релігію».
У 1473 році приймає сан священика, займаючи відповідні церковні посади. Подальша діяльність в Академії викликає до нього все більший інтерес громадськості. Його керування зумовило перетворення Платонівської академії в найбільший на той час інтелектуальний центр Флоренції. Сюди приходило чимало людей із різними професіями та рівнями доходів. Фічіно продовжує займатися перекладною діяльністю. Перекладає твори античних мислителів на латинську мову. Особливий інтерес в житті філософа викликала астрологія.
Через астролого-медичний трактат «Про життя», не схвалений вищим духовенством та папою Інокентієм VIII майже не був звинувачений в єретичному вченні, але уникнув покарання внаслідок захисту впливових покровителів. У 1492 році власноруч пише пером ще один трактат під назвою «Про сонце та світло».
На початку осені 1499 року, перебуваючи на своїй віллі так і не дописавши коментарів до Послань апостола Павла Фічіно помирає. Ідеї Марсіліо Фічіно зробили подальший вплив на всю філософію Відродження. Саме на цих ідеях будували сій світогляд Джордано Бруно, Піко делла Мірандола та інші, а ідея про «загальну релігію» була перейнята представниками, які вивчали та досліджували природню релігію.
Степан Озкомович
