Історія релігій, Католицизм        21 Жовтня 2018        66         Прокоментуй!

Перший Ліонський собор (1245)

Фрідріх ІІ  Штауфан  перейшов  всі  можливі  межі  після того як Четвертий Латеранський Собор  на чолі з папою Інокентієм ІІІ  визнав  його імператором.  Наступник  попереднього папи  Інокентій ІV змушений був  втікати  в  Ліон,  в той час  коли  війська  Фрідріха ІІ  осадили  Рим.  Папою  римським  був скликаний  в Ліоні собор,  процес  якого розпочався  26 червня  і закінчився  17 липня  1245 року.

До діяльності  собору  долучилися  сто п’ятдесят  єпископів,  східні  патріархи, підпорядковані  папі римському  – константинопольський, антіохійськи,  велика  чисельність  духовенства  та  мирян. В інших джерелах  є згадка  про перебування  на Першому Ліонському соборі  ігумена Петра Акеровича – посланця від Михайла Всевлодовича, князя Чернігівського,  який  мав очолити  митрополичу кафедру в Києві.

Ліонський  собор  звинуватив  імператора Фрідріха ІІ  у тому, що  він підтримував  єресь, церковне гоніння.  За неявку  самого імператора  віддано  церковній анафемі  та  зміщений з трону.  Розроблявся план по  підтримці Латинської імперії  у війні  з  імператором Нікеї  Іоанном ІІІ Дукою,  організовувався  Хрестовий  похід  за звільнення  Єрусалиму від монгольського війська.

Ліонським собором було прийнято  двадцять два канони.  Одна  частина канонів стосувалася  судочинства  самої церкви, інша –  захисту  майнової власності.

Олексій Данческу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook