Народився в родині греко-католицького священика села Підлісся. Поступив в Бережанську гімназію, а 1838 року – до Львівської семінарії. Як вільний слухач перебував на цікавих лекціях у Львівському університеті. Після закінчення духовної семінарії був направлений на парафії в села Гумниськи, Нестачі, Новосілки.
Ще в семінарії спромігся разом з Головацьким та Вагилевичем згуртувати національно свідоме молоде покоління: Білинського, Мінчакевича, Козловського, Величковського, Ількевича, які зайняли позицію боротьби національно-культурного відродження західноукраїнських земель. Ними була створена організація «Руська Трійця». Мета цієї організації – відродити народну мову в письменництві, церковній проповіді. Видавали рукописи, збірки, авторські поезії «Син Руси», «Зоря».
Кирил Студинський говорить про Шашкевича як першого русина на Галичині, який зумів проникнутися національною ідеєю. Маркіян Шашкевич став тим, хто пробудив західноукраїнське суспільство, народним пророком на рівні з генієм і сином України Тарасом Шевченком.
У 1835 році суспільство отримало вірш Шашкевича під незвичною назвою «Голос галичан». Є автором ліричних поезій, а саме: «Туга за минулим»; патріотичних віршів «Руська мова», «До милої», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим»; історичних «О Наливайку» та інші віршовані твори. Поетичну спадщину Шашкевича високо оцінив Іван Якович Франко та інші дослідники.
У 1836 рік – виходить брошура під назвою «Азбука», зорієнтована проти тих, що намагаються в українську мову ввести латинську абетку. Йому належить частина перекладу «Слова о полку Ігоревім», Євангелія від Матвія та Івана (видання 1842 року) в україномовному варіанті. У 1850 році Яковом Головацьким видається «Читанка» Маркіяна Шашкевича, зорієнтована на дітей.
Перебуваючи в злиденному житті, занедужавши туберкульозом 7 червня 1843 року помирає в польському селищі Новосілки Лісні. Слава про Шашкевича та його вплив на русько – українську свідомість в літературознавстві Галичини зростала з кожним кроком. У 1893 році відбулося перепоховання тіла Шашкевича на Личаківському кладовищі міста Львова.
Богдан Пегас
