Вождь світового пролетаріату [про все нижчеописане]
Постать Леніна на даний час, в основному, постає у негативному світлі. Якщо при часах совдепії він був сакралізований, то після розпаду «союзу нерушымого» наступила десакралізація, якщо не демонізація, його імені та його спадку. Хоча його правлінню можна приписати і позитивні, хоча і суперечливі, речі, як зменшення неписьменності, нову економічну політику чи коренізацію (для наддніпрянських українців – українізація та «розстріляне відродження»), але, все-таки, ленінський режим запам’ятався «червоним» терором та «воєнним комунізмом». У планетарному масштабі, хоч і немало країн було індустріалізовано і модернізовано, а на Заході, внаслідок боязні «червоної» загрози, була запущена соціальна держава. Хоча це і не виправдовує, наслідування, чи імітацію, режиму більшовиків, які призвели до десятки мільйонів смертей невинних людей у багатьох країнах. Як на мене, Ленін справляє враження глибоко ідейної, але жорстокої людини. Ульянов мислив не гуманістичними, а історичними мірками, і для нього «мета [комуністичне майбутнє] виправдовувала методи [масовий терор]». Насправді, його діяльність (хоч йому і можна приписати «цивілізовану кооперацію» та засудження «грубого» Сталіна) та справи його прихильників, стали найяскравішим та найкривавішим підтвердженням прислів’я, що «благими намірами вистелена дорога в…». А продовження фрази ви самі добре знаєте!
Культ особистості Леніна створювався ще за його життя. Причиною того була його велика харизма, як оратора та, хоч і дуже суперечливий, його інтелектуальний доробок. Після смерті Ульянова, партія більшовиків сакралізувала свого ідеолога до рівня пророка, при цьому маючи на меті сакралізувати свою диктатуру. При цьому була використана схема, що нагадує «обожествлення» античних правителів. Дякуючи Дзержинському ми маємо «нетлінні мощі» Леніна. А за часів «застою» культ Ільїча був доведений до абсурду.
Культ особистості Леніна, та аналогічні культи у імітаційно-соціалістичних диктатурах, мають певні риси релігії. Одначе не погоджуюсь, а ні з атеїстом Крістофером Хітченсом, а ні з агностиком Бетраном Раселлом, а ні з віруючим Ігорем Дмитруком, про комуністичну релігію. «Платон – ти друг, але істина – дорожча!». Скоріш за все, я підтримаю позицію Миколи Карпіцького та Пауля Тіллеха, про квазірелігійну природу комуністичного догматизму у псевдокомуністичних диктатурах та компартіях «радянського» типу. Спробуємо побачити деякі нюанси.
Великий онлайн-словник – Dictionary.com, подає наступне визначення релігії: система вірувань про причину, природу та цілі Всесвіту, особливо коли розглядається про його створення надлюдською сутністю чи сутностями, зазвичай із залученням ритуальних обрядів та поклоніння, і часто включає моральний кодекс, який регулює поведінку людини. Навіть перше слово, як «віра», може мати два визначення: а) переконання, що людина, ідея або стан речей є вірними, важливими чи достойними довір’я; б) переконання не засноване на логічних чи емпіричних доказах. Як на мене, то традиційні релігії більш близькі до другого визначення, а от комуністична квазірелігія може бути прикладом першого визначення. Щодо «причини, цілей та природи Всесвіту», то знову це скоріш довіра, аніж «сліпа», ірраціональна містична віра. Треба зауважити, що комуністичний світогляд, попри певний догматизм, постійно піддавався ревізії та «творчому розвитку», адже він породжений людьми, що по-визначенню, не можуть бути всезнаючими. На відміну, від традиційних релігій, де джерелом їхньої істини є Хтось чи Щось надприродне. І ось у елементі визначення, як «створення надлюдською сутністю чи сутностями» бачимо повне непопадання у комуністичній релігії з її явним атеїзмом. «Ритуальні обряди» набувають у «червоних» культах неоднозначної природи (частково – так, через імітацію), тоді, як «поклоніння» точно описує той же культ Леніна. І на кінець, «моральний кодекс» теж є спірним питанням. З однієї сторони – знаменитий «кодекс будівника комунізму», який люблять порівнювати із Десятьма Заповідями. Але з іншого боку, християнський апологет – Джон Леннокс, вказує на відсутність етичних складових у марксизмі, окрім що моральним є все, що веде до звільнення трудящих та побудови комунізму.
Поза розглядом визначення поняття «релігія», теж потрібно вказати на певні моменти. Традиційна релігія, практично завжди, має ідеалістичний та виключно ірраціональний характер. Комуністична релігія є матеріалістичною та, принаймні базово, раціоналістичною. Згадаймо про Новий Час, коли противниками релігії були раціоналісти та вільнодумці різних теологічних поглядів, наприклад, як деїст Вольтер. І марксизм є підхоплювачем цієї тенденції. Хоча варто визнати, що багато практик комуністичних фанатиків мали ірраціональний та явно емоційний характер. Також, той же фанатизм, догматика, боротьба із вільнодумством, хоч і притаманні комуністичній релігії, але – це не визначення релігії, як такої, а лише – ознаки фундаменталістичної релігії. Не варто, також, змішувати «небесний» рай, що вже є надприродною даністю чи реальністю, з «комуністичним» природним раєм, який сам собою не прийде, а його треба ще добитися. Ці два поняття, як на мене, спільні не внутрішнім поняттям «рай», але лише якимось поверхневими чи навіть емоційними аналогіями.
Комуністична релігія мала на меті витіснити традиційну релігію та церкву, і стати на їх місце. Адже, у тоталітарному чи напів-тоталітарному середовищі не можна служити «двом панам»: або — партія, або – церква. І друге було явним конкурентом першому в плані володіння умів та сердець. Комуністична релігія набуває багато форм та практик традиційної релігії, але має і суттєві відмінності. Це протиріччя і складає природу «квазірелігії», яка є перехідним від «власне релігії» до «світської філософії».
Але, незважаючи на вищесказане, і сьогодні, трапляються дивні заяви зі сторони ліворадикалів з усього світу. Коли пролунали заяви про винесення бальзамованого тіла із Мавзолею, то лідерка ПСПУ – Наталія Вітренко, заявила, що це не припустимо, бо Ленін, як «святий». А індійські комуністи і взагалі заявили, що Ульянов – це Махатма (великий учитель). Коротко розглянемо це твердження у різних, справді релігійних течіях. Але при цьому не забуваймо, що Ленін – один із найбільш активних войовничих атеїстів, і може поступитися лише безумству Пол Пота.
Агні-Йога
Засновником «Живої Етики» є російський філософ, містик та письменник Микола Реріх. Йому належить цікаве послання, як «На могилу Брата нашого, Махатми Леніна», яке він передав радянській владі від імені Вчителів Сонячної системи. Одна із картин Реріха, так і називається «Гора Леніна».
Хоч і спочатку він сприйняв вкрай негативно більшовицьку владу через руйнування культових споруд. Одначе, починаючи із 1924 року, Реріх різко поміняв позицію. Як наслідок більшовики навіть спонсорували його експедицію в Тібет. В одній із книг реріховців, а саме «Спільноті» (рос. «Община») є наступне: «Краще прочитати життя Леніна. Ніколи він не скаржився, ніколи не рахував себе ущемленим, говорив, як непорушну, свою віру. Появу Леніна прийміть, як ознаку чуйності Космосу». А також, що би перейти до наступної релігії, варто добавити: «Не по близькості, а по справедливості, він навіть допоміг справі Будди».
Частково буддизм
Коли Ленін помер, то на його похорони прибула почесна делегація буддійських священнослужителів. А саме з Тібету, так звані «жовтошапочні» лами. При житті Леніна деякі буддисти вважали його Майтрейєю, тобто Буддою майбутнього. Ще більше прихильників даної релігії вважали Ульянова Справедливим Правителем, який підготовить світ до приходу Майтрейі. Та тібетські лами обмежилися лише званням Махатма. До речі, окрім Леніна, таке звання у ХХ ст. отримав лише Ганді.
Причиною такої поведінки було особливе буддійське трактування більшовицької агітації. Річ в тому, що комуністи активно адресували послання поневоленим народом активно боротися із колоніалізмом. Більшовики заявляли про настання нової ери в людській історії. От і значна частина це пов’язали із Справедливим Правителем, чи навіть із новим Буддою. Зокрема, у Монголії частково через це перемогли комуністи на противагу білогвардійцям Унгерна.
Як мінімум, Леніна та Гаутаму об’єднує, що вони були сакралізовані послідовниками, попри їх заперечення. Нижче можемо побачити, ймовірне, зображення Леніна-будди (Володимир Шакьямуні) в одному із сучасних в’єтнамських капищ.
Космічні комуністи
В Росії існує невелика секта із політичним ухилом, а саме «Партія комуністів Єднання Всеволод». Вони поєднують непоєднуване: язичництво, християнство, марксизм та вчення Реріха. Особливістю є те, що адепти культу визнають себе реінкарнацією християнських святих та комуністичних діячів. Згідно зі слів лідерів секти, Ленін та комунізм є джерелами «позитивної енергії», яка очистить природу Людини. В їхніх текстах можна знайти, як мінімум дивні, заяви. Наприклад, «І Ленін, І Бог – одна суть, добро. А добро – єдине, що врятує світ». Чи от, «Сатана і слуги постійно на БОГА і рать Його обмовляють, (тоді на Христа, зараз на Леніна), праведників і святих вбивають, людей розбещують, земні блага, обіцяючи, в злих і жорстоких перетворюють».
Као Дай
У В’єтнамі ще із 1920-х років існує дана синкретична релігія. Као Дай був заснований чиновником, тоді ще французького Індокитаю, Ле Ванг Чунгом. Згідно їх доктрини, Вища Істота наказала заснувати нову релігію, яка об’єднувала християнство, іслам, даосизм, конфуціанство та буддизм. Також, протягом всієї історії Бог посилав пророків, як і засновників вказаних релігій, так і світських діячів. Каодайські медіуми, зокрема і правлячі ієрархи, входять у контакт із духами «пророків». Таким чином духи можуть передавати вказівки від Верховного Бога. Серед пророків, несподівано для всіх, є атеїсти Ленін та Горбачов. Попри останнє, культисти не допускали комуністів на свої території, допоки «червоні» остаточно не захопили увесь В’єтнам. У свою чергу, в’єтнамська компартія, попри ленінську спільність, обмежує діяльність вказаної релігійної організації.
Дмитрук Андрій
Джерела:
https://felix-edmund.livejournal.com: Рерих о Ленине;
https://russian7.ru: Новый Будда:почему так называли Ленина тибетские ламы;
ukrsekta.info: Секта космических коммунистов;
http://kubatyan.blogspot.com: Вьетнамские масоны и Святой Ленин;
https://ru.rationalwiki.org: Апологетическая аргументация.
