Розповідь про молодий ліс у низині за селищем Білки.
«Оксана розповіла, що до другої світової лісу та болота тут не було (за селом Білки розташований грабовий ліс, який покриває вершину пагорба, пагорб далі спускається до частково заболоченої низини, на якій росте густий молодий змішаний ліс та є маленьке озеро та луки). Була суха низина, де стояло село Буда. До війни в цьому селі жило багато людей, у тому числі сестра Оксаниної бабусі.
У селі Буда жила ворожка, що вміла бачити потаємні речі. Вона побачила і розповіла людям, що під землею закопаний якийсь магічний предмет. Цей предмет залишила дуже давня цивілізація. Вирішили його розкопати. Предметом виявився магічний жезл. Відразу піднявся ураган, який поламав верхівки дерев та зніс дахи з будинків. Люди, що знайшли жезл, взяли його та поїхали.
Вночі у Буді бачили істот, схожих на чортів. Вони ходили і стукали у стіни. Наступної ночі з’явилися дивні істоти. Вони були як маленькі хмари, тільки мали два очі та рот із іклами. Хмари нападали на людей навіть удень і кидали їх об дерева. Зрештою, мешканці села не витримали, все покинули, і розселились у навколишніх селах. Відразу після відходу останньої людини сталася страшна гроза. Гроза вирувала багато днів, заливаючи місцевість потоками води. Вода накопичувалася у низині.
Потім гроза завершилася і утворилося болото. Болото затягнуло в себе всі будівлі, що залишилися. Потім значна частина болота висохла, і на ній швидко пішов рости молодий мішаний ліс. Нині ліс вже виріс високо. Він дуже густий і іноді непрохідний. Про село Буда нагадують лише три дикі черешні, які колись росли на городі у сестри Оксаниної бабусі»
Ігор Мехеда
