Джайністською космологією всесвіт розглядається  як нестворена істота, котра існує з безкінечності, не маючи ні початку, ні кінця. Так у джайністських текстах описується форма цього всесвіту, уподібнюється людині, яка стоїть із розставленими ногами та опертою на талію рукою. Всесвіт є широким зверху, вузьким всередині та широким внизу.

За поглядами джайнізму, Всесвіт є складовою шести простих та вічних субстанцій, які називають дравьєю, класифікованих як джіва та аджіва (живі та неживі речовини). Джіва здатени існувати окремо від тіла, в якому перебуває. Характерними для джіви є свідомість (четана), знання та сприйняття (упайога). Джіва — Душа не піддається руйнуванню та не створенню. До того ж її можна класифікувати.

Класифікаця джіви відбувається за підґрунті існування п’яти видів почуттів:

  • спаршендрія (одне почуття);
  • раасендрія (два почуття);
  • дхарнедрія (три почуття);
  • (перші три з включенням чкшуєндрії);
  • (перші чотири з включенням шротендрії).

Аджива у розумінні джайністів сприймається під виглядом неживих речовин (тобто це ніщо інше як матерія). Матерію  (пудгала) можна поділити на тверду, рідку, газоподібну, енергію, тонкий кармічний матеріал та надтонку матерію, тобто абсолютні  частинки (параману). Параману – абсолютна частинка, яка входить до основного будівельного блоку матерії. Параману та Пудлага є вічними та нерухомі. Матерія має здатність комбінуватися і змінювати форми, але основні якості залишаються такими, якими були від початку. Як стверджує джайнізм його не можна створити та знищити.

У джайністській системі  наявні  два принципи – руху (дхармастікаай) та спокою (адхармастікаай). Як раз дхарма та адхарма наскрізь просякнула всесвіт. Крім дхарми та адхарми ще є акаша (простір). Простором називаємо таку субстанцію, котра містить живі душі, матерію, принцип дхарми та адхарми, часу (кала). Калою слід вважати вічну субстанцію, дії, зміни або ж модифікації досягаються протягом часу. Вьявахара кала (умовний час) у джайністській космології може бути сприйнятий почуттями завдяки утворенням та модифікаціям субстанції. А нішкайя кала (реальний час) – причина непомітної, дрібної зміни (вартани), котрі нерозривно походять у всіх субстанціях.

Якщо прослідкуємо джайністську доктрину, то побачимо постулювання вічного та вічно існуючого світу, котрий працює лише за універсальними натуральними законами. Через те вона відкидає існування бога-творця. За потсулюваннями дігамбарців, всесвіт має свою висоту в чотирнадцять раджлоків, протсягаючись ще на сім з північної частини на південну. І що не менш важливо, верхів’я всесвіту займає один райлок по довжині, один по довжині іще вісім по висоті. Загальна складова простору триста сором три кубічних Раджлоків.  Шветамбара  подає іншу цифру вимірювання простору – двісті тридцять дев’ять кубічних  Райлок. Існує поділ всесвіту на три частини. Навколо світу три сфери: щільна вода, щільний вітер, слабкий вітер. Потім навколо  нього повністю порожній не –світ.

Світ наповнюють живі істоти (джіва), усі три частини світу наповнюють нігоди – маленькі живі істоти. Існує два види таких негод: Нітья та Ітара. Перший тип характерний перевтіленням в нігод протягом вічності, другий – переродженням в інших істотах. У верхньому та середньому, та трьох сферах нижнього світу перебувають  напівбоги – деви, нижчий світ посідають нараки (пекельні істоти). Людським істотам притаманна будь-яка форма існування, оскільки ті є єдиними, щоб досягти спасіння.

В джайнізмі як бачимо  розроблена досить чітка гіпотеза, взятих за основу астрономічних та космологічних аспектів. І як стверджують джайністи, всесвіт поділений на три основних частини, кожна з яких конкретно чимось представлена.

Першу вони називають царством богів або неба (Урдхвою Локою), друга представлена царством людей, тварини та рослин (Мадхьєю Локою), третя названа царством пекельних істот або пекельних регіонів (Адхою Локою). В Урдхві Лоці (у верхньому світі) живуть  небесні істоти, незвільнені душі – деви. Деви мають довготривале життя, впливову силу, щастя, сяйво тіла, чистоту думок, здатність почуття та діапазон ясновидця. Вищі групи за звичай проживають в дев’яти гревяках та пяти анутар віманах. Душі ануттара звільняються протягом одного або ж двох життів. До нижчих груп відносяться земні царства, представлені Індрою (правителями), радниками, сторожею, королелевами, послідовниками, армією, тощо. Значно вище перебуває царство звільнених душ, досконалі всезнаючі, блаженні істоти, яких вшановують джайністи.

Мадхью Локу (середній світ) представляють джіотішки деви, люди, тварини, птахи та рослини на поверхні (тіріанч), нижній рівень землі – вьянтарські деви. Адха Локою (нижнім світом) представлені  жаливі пекельні істоти, потрапляючи до яких душі вічно страждають і зазнають страшних мук.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Інтерв'ю

Інтерв’ю з Мехметом Ференджі головою Стамбульського фонду культури і науки на тему : Хто такий Саїд Нурсі і що таке «Рісале- і Нур» ?

Шановні читачі порталу «Філософія і Релігієзнавство», пропоную вам прочитати інтерв’ю з головою Стамбульського фонду культури ...
Іслам

Аліди. Хто такі аліди?

Аліди — ісламська община, що походить від четвертого мусульманського праведного халіфа Алі (правління 656–661). Вони ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.