Кониський Григорій Осипович – культурний і релігійний діяч, письменник, філософ XVІ століття.

Народився восени у 1717 році в місті Ніжин, походив із шляхтичів. Батько займав посаду бургомістра, урядовця Ніжинського сотенного полку. Освіту Кониський отримує в Києво-Могилянській академії. Здобуває наукову ступінь. Призначається професором академії, очолює кафедру поетики, риторики та філософії. У 1751 -1755 роках займає посаду ректора Києво-Могилянської академії.

У 1755 році над ним звершується чернечий постриг в Києво-Печерській лаврі. В чернецтві дається ім’я Георгій. В титулі єпископа призначається в Могильовську єпархію (Білорусія). Його діяльність була зосереджена на розвитку духовності суспільства, а тому першим чим зайнявся єпископ Григорій – створенням семінарії як зразка Київської академії, забезпечення духовного навчального закладу  необхідним матеріалом викладачів (книги, посібники).

У справі  розбудови українського православ’я святитель проявляв рішучість і впевненість. На заваді реалізації таких планів стали фанатичні католики, котрі переслідували православного ієрарха, зривали службу і тому доводилося переховуватися. Але на цьому гоніння не припинялися, до справи були залучені студенти з єзуїтського колегіуму, які вели боротьбу шляхом нищення архієрейського майна і застосування фізичної сили проти студентів-семінаристів, кілька з яких зазнали поранень. Григорію вдалося врятуватися у темному підвалі.

Слідкуючи за цими подіями, вище духовне керівництво задля убезпечення єпископа робило усе можливе  для його переведення до Пскова, в тім останній вирішив обороняти та захищати православних вірних. Володіючи неабиякими ораторським мистецтвом, єпископ Григорій виступає з промовою перед корполем Станіславом –Августом. Публікація даної промови потрапила до європейських газет із блискавичною швидкістю поширилися чутки про діяльність ревнителя православної віри. У 1767 році під час Слуцької конфедерації єпископ почав захищати  права не католиків.

Згодом Могильов перетворюється у центр захисту православного населення. Єпископа Григорія направляють до Смоленська. Протягом чотирьох років святитель не бачився з духовною паствою. У 1783 році отримує титул архієпископа білоруського і призначається членом Священного Синоду.

Ним написано чимало книг з церковної історії, прози, віршовані праці. Перу архієпископа належить драма «Воскресіння мертвих». У 1846 році з’являється твір під назвою «Історія Русів» (достовірність заперечується сучасними дослідниками;  проблема авторства до кінця не вирішена).

Видатний святитель українського православного народу помирає взимку у 1759 році у місті Могильов, в Білорусії. У 1993 році відбувся процес канонізації святителя Григорія Кониського Білоруською Православною Церквою. У 2014 році за рішенням Синоду УПЦ КП  Чернігівська єпархія стала благословенним місцем шанування святителя Григорія.

У своїй епітафії святитель зазначив колиску народження – місто Ніжин,  вчителя – місто Київ, про своє обрання в тридцяти восьмирічному віці, сімнадцятирічну боротьбу з «вовками», двадцять два роки віддав пастирству, призначення архієпископом і членом Священного Синоду, уподібнював себе до поштового коня та свій відхід із земного життя у тисяча сімсот дев’яносто п’ятий рік.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
1
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Іслам

Аліди. Хто такі аліди?

Аліди — ісламська община, що походить від четвертого мусульманського праведного халіфа Алі (правління 656–661). Вони ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.