Дана книга є передісторією подій, які будуть передувати: утворення королівства Нарнії, потрапляння сюди Білої Чаклунки, в який спосіб діти були перенесені з одного світу в інший. У книзі мова йде про фігурування імені Джадіс (у перекладі з перської — відьма).
Сюжет книги розпочинається з головної героїні Поллі Палмер. Поллі знайомиться з хлопчиком Дигорі, який не дуже люб’язно відгукується про Лондон, називаючи його «дірою», оскільки проведене в селі життя з коником і річкою за садом стали набагато цікавішими. Хлопець скаржився на своє неприємне становище: життя поруч з тіткою та божевільним дядьком при від’їзді його батька в Індію, коли хвора матір.
Ситуація хлопця розчулила дівчину, яка вирішила перевести Дигорі з негативу на позитив, розпитуючи його про дядька. У розмові з нею, хлопець хоче донести до дівчини таємницю, яку приховує дядько Ендрю. Навіть коли дядько і намагався щось йому сказати, то завжди втручалася тітка.
Діти прагнули до пошуку домашніх розваг. Наприклад Поллі мала домашню схованку на горищі, у її скриньці зберігалися: щоденник з яблуками. Найкращим напоєм дівчини був імбирний лимонад. Видно як знахідка сподобалася хлопцеві і той вирішив приєднатися до Поллі.
Наші герої опиняються в умебльованій кімнаті. Що ж приховувала кімната, віднайдена друзями? На що особливо звернули увагу Поллі та Дігорі, коли втрапили в місце, про яке самі не здогадувалися? Кімната, в яку потрапили мандрівники здавалася більш схожою на масандру, хоча облаштована як вітальня.
На превелике здивування діти побачили біля каміна в кріслі дядька Ендрю, його кмітливості міг позаздрити кожен. Усі двері дядько встиг закрити на ключ. Образ старшого чоловіка, якого від початку уявляли як божевільного виявися зовсім іншим. Чоловік розповів про видіння леді в кімнаті, такого ж віку як і вони. На прохання дядька Ендрю Поллі доторкається до жовтого кільця і не зважаючи на слова Дігорі зникає. Для Ендрю експеримент закінчився, а от хлопцеві в голові виникали запитання: яка магічна сила в тих кільцях, чому зникла Поллі.
Крім мого старий чоловік невипадково згадує місіс Ліфей- двоюрідну бабусю. Фото жінки в капелюсі пригадалося хлоцеві ще раніше, в селі. Дядько веде розповідь щодо хрещеної матері, причому чарівниці. Далі говорить про незвичну коробку, походження якої описує найдавнішою цивілізацією – Атлантидою. Дігорі не дуже бажав слухати подальшу розповідь дядька, його будьше хвилювала ситуація Поллі.
Хлопець не здогадувався лише одного, що перед ним спадкоємець магії – чаклун. Дядько зацікавив хлопця коробкою і тим, що було у ній з іншого світу, не пізнаного людиною. Дігорі не міг уявити у яку пастку сам потрапив. Дігорі переноситься в інший світ, оскільки в старого Ендрю не вистачило сміливості. Опинившись в іншому світі, в уявленні дівчини, яку побачив Дігорі проливали в голові картинки. Зрештою жовті чарівні кільця неповернення нагадали першій містера Кеттерлі, другому- дадька Ендрю.
Героям потрібно було повертатися, в цьому мали допомогти кільця зеленого кольору, але подорож вийшла з неприємних, тому обидва вирішили не ризикувати, Дігорі позначив озеро в яке вони стрибали. Подорож в інші світи розпочалася стрибанням в різні озера. Чим би закінчилася подорож Поллі та Дігорі якби вони одягли не тільки кільця на пальці рук.
Та пропри страх і ризик, покладаючи довіру один на одного вирішилися на стрибок в інший світ і не прогадали. В тім там відчували більше спокій і не бачили чаклуна -містера Едварда Кеттерлі.
Пегас
