Фінальна частина серії книги «Хроніки Нарнії», написана Клайвом Стейплзом Люїсом. Публікація відбулася у 1956 році, попередницею цієї книги є «Небіж чаклуна».

Головний сюжет книги розкривається історією заволодіння Нарнії  мавпою Хітром з допомогою віслюка Лопуха. Розробляє хитромудрий задум: одягає в шкуру вбитого  біля річки лева, маскуючись під Аслана і говорячи від його імені. Останньому королю Нарнії Тіріану прийшлося не легко.

Тархістанцями вирубуються дерева, які вміють говорити людською мовою, йде поневолення  жителів, і усе це робиться досить морально низько зі згадуванням імені Аслана. Процесом керувала мавпа Хітр. Тіріан дізнається про погані новини, він може повністю покладатися на однорога Діаманта та кентавра Руномудра. Король був попереджений кентавром про насування небезпеки. За наказом Тіріана кентавр Руномудр відправляється в Кер-Паравель.

Король намагається самостійно справитися з Хітром біля Ліхтарної пустоти, спеціально облаштованого хліву лже-Аслана. Викликаючи Хітра на битву, Тіріан був схоплений тархістанцями та прив’язаний до дерева. Усі інші були паралізовані. Полоненого годують, але звільнити не наважуються. Каспіан згадує про сімох дітей в думках, адже на них тільки одна надія.

У книзі діють такі особи: професор Керк, тітка Поллі, Пітер, Едмунд, Люсі Певенс, Юстес Вред та Джіл Поул. Саме від Тіріана отримують послання. Вони сприйняли миттєво тривожний сигнал Каспіана. Пітер з Едмундом маскуючись під робочих, чинячи труби, а самі в той час шукають перстні, які використовуютьяс для переміщення у світах. Якась незвична сила перекидає Юстеса та Джіл з поїзда  в ліс країни Нарнії.

Вони звільняють Тіріана. За сховок слугує таємна вежа з військовим запасом. Маскуючись під тархістанців, троє проникають до хліву, викрадають осла Лопуха, а розказаного ним звільняють. Друзі відразу направилися до кентавра Руномудра. Король розробив хитрий план: продемонструвати усім нарнійцям, хто такий насправді лже-Аслан, щоби позбавити у такий спосіб валди Хітра. Підступний Хітр оволодів умами нарнійців, які не бажали чути про Аслана. Вони порівнювали Аслана з богинею тархістанців Таш.

Король з Юстасом та Джіл звільняють полонених гномів, один із них приєднався до Тіріана – Поггін. Таріан бачить свою безпомічність перед Таш, намагаючись дітей відправити назад — в світ людей. Діти відмовляються і підтримують Тіріана до кінця. Це божевілля могло перерости в криваву війну, але завдяки появі Аслана в потрібну хвилину цього не сталося. Таш поїдає Рішду з Хітром, внаслідок голосу Аслана зникає.

Тварини істоти, які здавалися загиблими появляються, відбувається перетворення хліву на райський сад. В саду Тіріан, Юстас, Джіл побачили гномів, засліплених невір’ям, гордістю та злобою, тархістанця — воїна Емета, який служив тільки єдиному Аслану, а не Таш. Продемонстрована апокаліптична картина: входження добрих нарнійців до царства Аслана, погані зникають відразу в тіні лева Аслана. У зв’язку із загибеллю світу за дверима, усе закривається. Герої ж потрапили в прекрасніше місце «справжню Нарнію».

Саме тут відбувається зустріч з друзями-нарнійцями з минулого часу, батьками, котрі перебувають у країні Аслана. Побоюючись повернення назад, дізнаються про те, що загинули в залізничній катастрофі, а тому можуть тут спокійно залишатися.

Закінчується книга тим, що образ Аслана змінюється на інший. І для дорослих дітей Песенс та друзів Аслан постає у зовсім іншому вигляді. Цикл казки-фентезі Люїса якраз і закінчується на цьому. Стосовно Сьюзен нічого невідомо, лише про загибель її братів, сестер, а також батьків.

Пегас     

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *