Караїзм — одна з найменш досліджених, але найбільш самобутніх течій у юдаїзмі, яка виникла в VIII столітті на теренах Персії. На відміну від рабинського юдаїзму, караїми відкидають Талмуд та усні традиції, вважаючи єдиним джерелом божественного закону Танах (єврейську Біблію). Ця відмінність зробила караїзм об’єктом гострих теологічних суперечок, але також сприяла його розвитку як окремої релігійної системи з власною екзегетикою, ритуалами та соціальними нормами.
Засновником караїзму традиційно вважається Анан бен Давид, який у VIII столітті сформулював альтернативний підхід до тлумачення Тори. Він заперечував авторитет рабинської традиції, наголошуючи на прямому осмисленні Писання кожним віруючим. Саме цей принцип — «Кара» (читання, дослідження) — дав назву всьому руху.
На ранніх етапах караїзм поширився серед єврейських громад Єгипту, Сирії та Візантії, а пізніше проник до Європи через Іспанію та Крим. Незважаючи на чисельну меншість, караїми створили власні центри в Єрусалимі, Каїрі та Константинополі, де активно займались переписуванням священних текстів і розробкою нових методів інтерпретації.
Основні принципи караїзму
- Соло-скриптуралізм— визнання виключного авторитету Письмової Тори.
- Відмова від Талмуду— усні традиції рабинського юдаїзму вважаються людськими інноваціями.
- Індивідуальне тлумачення— кожен віруючий має право на власне розуміння Біблії, хоча з часом виникли й авторитетні коментаторські школи.
- Аскетичні практики— суворі заборони на використання вогню в шабат, обмеження в їжі та шлюбах поза громадою.
Караїзм і рабинський юдаїзм: історична конфронтація
Однією з найгостріших суперечок між караїмами та рабиністами стала боротьба з Саадією Гаоном, який у X столітті виступив із критикою караїмської екзегези. Його праці закріпили розкол між двома течіями, але також стимулювали розвиток єврейської філософії та герменевтики.
Сьогодні найбільша караїмська громада проживає в Ізраїлі (понад 30 000 осіб), зосереджена в містах Ашдод та Рамла. Невеликі громади збереглися в Криму, Литві, Польщі та США. Відмінною рисою сучасного караїзму є спрощена літургія з акцентом на читання Тори та мінімум поетичних вставок.
Іван Гудзенко
