У буквальному сенсі ітіхаси  перекладаються з санскриту як висловлювання – « так само було», їх відносять до творів Стародавньої Індії. Перший час ці тексти видавалися виключно на санскриті, але по закінченню часу для них були зроблені переклади на інші індійські діалекти.

Ітіхаси є творами, які створювалися впродовж періоду, що відбувалося від 500-го року до нашої ери до 1000-го року нашої ери. Вони представлені у вигляді історій у яких розповідається про божественні втілення. Плюс до цього ітіхаси містять численні роздуми філософського, а також етнічного характеру.

Ці твори мають здатність відображати інтереси широких верств населення і висловлюють підйом творчості теїстичного індуїзму. Божественні втілення Шакті, Вішну і Шиви знаходяться в центрі описуваних сюжетів. Складаються  ітіхаси з двох всенародно відомих епосів Махабхарати і Рамаяни, а також в їх склад входять Пурани.

Справа в тому, що шрути складаються з дуже складних послідовних ритуалів, а також з методики тривалих розвиваючих вправ, що підвищують самодисципліну.

З цієї причини їх зміст дано осягати не всім обраним. За, те сенс простих творів пояснюють зміст водійських канонів доступний для розуміння всіх без винятку людей. З цієї причини, для всіх індусів, ітіхаси це доступна форма отримання уявлення про бога, світ, вічність.

Іван Гудзенко