Усі ми промовляємо кожен день, це, на перший погляд звичне слово – “люблю“. Мало хто з нас допускає думку, що в цьому слові криється чи не найбільша таємниця всього світу, адже одна з властивостей Бога є Любов. І якщо ми не полінуємось відкрити Святе Писання, то на сторінках Першого Соборного Послання Святого Апостола Іоана ми знайдемо пряму вказівку “Бог є Любов” (1 Ів. 4:8)

Ще на Предвічній Раді, ще до створення людини було визначено Божою Всевідучістю, що якщо людина зійде з правильної дороги, то їй потрібен Викупитель. І ще тоді цим Викупителем став Ісус Христос. Бог турбувався про нас, ще коли нас не було. О, які ж величні плани нашого Премудрого Творця. І от ми бачимо як люди згрішили, і після того Бог не відвертається від людини. Але ж люди переступили Його святу волю, не послухали Його, і після того Господь не перестає любити людину, а показує нам Своє піклування, Своє всепрощення.

ІСУС - ВЧИТЕЛЬ ЛЮБОВІ

Подивимось же на сучасний світ. Коли хтось щось у нас вкраде, ми одразу біжимо до поліції, ми прагнемо відновити справедливість, дехто навіть помсти бажає. Але чи воно того варте? Ми ж ті речі з собою в гріб не заберем. Тому до Бога треба йти і дякувати Йому за все. І прощати треба людям усім.  Ісус Христос помираючи на хресті промовляв “Отче, прости їм, бо не відають що творять”

Ісус Христос через усе Своє земне життя навчав нас любові. Ми бачимо які Він чудеса робив: воскрешав мертвих, зціляв прокажених, повертав зір сліпим, бісів виганяв. Він нас поучав всепрощення і смиренності, навчав нас поважати батьків. Чого нам ще треба від життя? Мабуть багатству служити хочемо, Мамоні? Ми ж повинні прощати людям. Нас проклинають, а ми благословляємо. Хіба не цього нас Ісус Христос навчав?

Ми дивимось на статки людей, на зріст, на одяг.

Ох, які ж ми нерозумні люди, ставимо з себе царів і богів, а найбільше, любові не маємо. Навіть в сім’ях панує ненависть і діти батьків не шанують. А Бог чекає, Бог довготерпить. А ми ховаємось у своїх гріхах.

Ісус Христос нам показав Свою любов. Сам Бог зійшов з неба, а ми і Його не бачимо. Відкриймо ж ми духовний зір і побачимо Бога. Ми полюбимо ближніх, будемо проявляти співчуття, будемо робити діла милосердя. Ми змінимо себе і інші навколо нас зміняться.

Ми бачимо що світ потопає в безодні гріхів, що гординя заполонює людей, і людська душа наповнюється злістю, брехнею. Але людська душа має бути вмістилищем любові. Ісус Христос нас навчав любові. Чому ж тоді й далі ми не любимо себе і далі з більшою силою гіршимо? Ми маємо змінити свої закам’янілі серця, маємо благати Бога щоб Він простив нас.

Іванна Чернега