Гіларі  Патнем –  представник  американської   логіки  та   філософії..

Народився наприкінці  літа  1926 року в місті Чикаго,  в  сім’ї  Семюела та Ріви  Патнем.  Матір походила від батьків –  єврейських емігрантів Ковно. Батько займався професією журналіста та перекладача, працював у друкарні, тоді ж як мати – була стенографісткою. З 1934 року  сім’я перебуває у столиці Франції – Парижі.

Патнем навчався спочатку в Гарвардському, потім Каліфорнійському (штат Лос-Анджелес), зрештою Пенсільванському університеті.  У 60- х роках співпрацює з  професором Гарвардського університету Кріпке, створюючи з ним наукову  теорію референції.  У Коледжі Веллслі зустрічається з викладачем Рут Анною Якобс – єврейкою німецького старовинного роду науковців, її предком був знавець античності Крістіан Якобс, сама ж уродженка Німеччини. Одружується з нею 1962 року. У них народилося четверо дітей: два сини – Семюел та Джошуа  і дві дочки – Еріка та Максіма. Усі вони разом з матір’ю пережили по віку свого батька.

Гіларі Патнем – життя, філософія, книги

Від початку  як і його батько був прихильником   комуністичного   атеїстичного,  а  пізніше  антиклерикального погляду, виступав проти В’єтнамської  війни.  Довго  такі погляди тривати не могли і він вирішив прийняти іудаїзм.  У такій релігійній традиції разом з дружиною виховували дітей. У шістдесят восьми річному віці  проходить бар- міцву (посвячення у доросле життя).   Після вивчення  іриту  пише  книги з філософії  іудаїзму. Власноруч  написаними  книгами підтверджував   те,  що  пошук доказів  йде всупереч релігійному світогляду.

Вагомий  внесок    розвиток  науки   Патнем  зробив  у  таких  дослідженнях:  методологія науки,  філософія  мови,   філософія  свідомості,   етичні,  логічні, філософські математичні,  фізичні,   квантомеханічні   проблеми. Теорія  референції обернена проти  невимірності наукових теорій Куна та  Фейєребенда.  У   1976  році – відбувається обрання Гіла як президента філософської   асоціації.    У   80 –х  роках піддає критиці  аналітичну філософію, лідером   якої  був. У  2000   році  припиняє  викладацьку діяльність. Удостоївся  премії  Шока  в  2011  році  у  сфері   досліджень  логіки  таа філософії.

Вперше   проявив  себе   у  психофізіологічній  проблемі.   Патнем  вважав, що  філософія  свідомості з  когнітивною   наукою   перебувають у безвиході, ним  було розроблено  принципіальний підхід,  що   дістав     назву «мозок-  свідомість».  Акцентує  увагу на проблемі,  пов’язаній    зі  свідомістю  та  сприйняттям.  Так   наприклад ментальний  вид,  такий як  властивість,   стан,   подія  здатен    реалізовуватися  багатьма різними    фізичними     видами. Біль  відповідає    різним  фізичним   станам   нервової  системи в  організмах,   але відчувають  один  і   той  же психічний   стан.

Усі праці філософа є  англомовними. У  вісімдесят   дев’яти  річному віці   здоров’я філософа  почало погіршуватися.  Він   помер   навесні  2016  року  в  Арлінгтоні  штаті  Массачусетс.

Пегас