Іонійське повстання 499–494 до н. е.: причини й наслідки

Коли в Афінах поставили трагедію Фрініха «Взяття Мілета», глядачі заплакали. За свідченням Геродота, драматурга оштрафували на тисячу драхм за нагадування про лихо, яке афіняни сприймали як власне, а повторні вистави заборонили. Так у грецькій пам’яті відбилося падіння міста, що стало осередком Іонійського повстання.

У 499 році до н. е. частина грецьких міст західного узбережжя Малої Азії виступила проти Перської держави. Найважливіші події повстання завершилися розгромом Мілета 494 року до н. е., хоча придушення останніх осередків опору тривало й наступного року.

Втримати здобуте греки не змогли. На зворотному шляху перське військо завдало їм поразки біля Ефеса. Афіняни повернулися додому й надалі вже не надсилали допомоги. Водночас виступ поширився за межі Іонії: боротьба охопила Карію, частину Кіпру та поселення поблизу Геллеспонту.

Битва, після якої впав Мілет

Перська держава мала значні військові ресурси, а її флот складався з кораблів підвладних народів, зокрема фінікійців. Повстанці залежали від співпраці окремих міст, кожне з яких мало власних керівників та інтереси. Узгоджувати спільні дії ставало дедалі важче.

У 494 році до н. е. іонійський флот зібрався біля острова Ладе, неподалік Мілета. Від результату морської битви залежала оборона міста. За Геродотом, під час бою більшість самоських кораблів залишила стрій, після чого почали відступати й інші союзники. Частина грецьких екіпажів продовжувала опір, але флот зазнав поразки.

Невдовзі перси захопили Мілет. Багато його мешканців загинуло, жінок і дітей поневолили, частину населення переселили до інших областей імперії. Протягом 493 року до н. е. перські війська відновлювали контроль над рештою територій, що підтримали повстання.

Від повстання до Марафону

Дарій I отримав підставу вимагати покарання Афін та Еретрії за допомогу повстанцям і напад на Сарди. У 490 році до н. е. перська експедиція рушила через Егейське море. Еретрію захопили, однак біля Марафону афіняни та платейці розгромили перське військо.

Іонійське повстання стало одним із початкових етапів греко-перських воєн. Його учасники не здобули незалежності, проте втягнули в протистояння з Персією міста материкової Греції.

Посилення афінського впливу на узбережжі Малої Азії відбулося пізніше — після грецьких перемог 480–479 років до н. е. Афіни очолили Делоський морський союз, а іонійські поліси стали його важливою частиною.

Іван Гудзенко