«Люби ближнього твого, як самого себе» ? добре б пам’ятати про це кожен день. А ще краще не тільки пам’ятати, а й чинити відповідно до наших думок. Озираючись в реальне життя, приходиш до висновків, що люди просто не люблять себе, що вже казати про оточуючих. Щоб вирішити деяку глобальну проблему, діяти все ж таки необхідно локально. Тому найбільш важливим викликом сьогодення є питання про любов, в першу чергу, до себе.Не можна не згадати, як пролилася перша кров, згідно Біблії. Каїн убив Авеля, позаздривши своєму братові, за те, що Господь не прийняв його дари. Заздрість опанувала думками, і затьмарила благородні почуття любові до рідної людини, до улюбленої справи.У наш час питання про заздрість стоїть найгостріше, адже ми живемо в епоху конкуренції. Людині необхідно змагатися з іншими, щоб бути кращою. Але ж потреби є безмежними ? люди в них потопають і часто втрачають все найпрекрасніше в людині.
Найбільш важливим для кожного — віднайти діяльність, завдяки якій можна розкрити весь свій творчий, інтелектуальний, а також фізичний потенціал. Знайти своє місце в житті, стати самодостатньою особистістю, і тим самим досягти повагу до себе можна лише завдяки праці.
Але, найголовніше ? результат трудової діяльності, що світ отримує від кожної конкретної людини. Звичайно, грубо обчислювати благородність в кількісних показниках, але необхідно, щоб кожен по відношенню до себе поставив питання: скільком людям особисто я надав допомогу, що я привніс в суспільство? Поваги можна досягти, здійснюючи добрі і корисні справи. Таким чином, розвиваючи в собі особистість, можна звільнитися від почуття заздрості, йому не буде місця в житті.
Коли людина концентрується на праці, творчій діяльності, вона з легкістю стає щирою духовно. Але не можна замикатися лише на власному зростанні і розвитку, слід думати про те, чим ти можеш допомогти тому, хто цього потребує.
В даний час вкрай важливо дбати про своє здоров’я, стежити за фізичною формою. Для цього людина дотримується певних правил дієтичного харчування, займається фізичною активністю ? дотримується режиму, що є необхідним для здорового способу життя. Для того, щоб розвинути в собі людяність також важливим є правильний алгоритм дій, спрямований на самовиховання, співчуття і уважність до людей, які нас оточують.
Усередині кожного з нас кожен день відбувається боротьба добра зі злом, але часто це лише боротьба? Адже буває, що добрий початок просто капітулює перед негативними якостями. Тут на допомогу приходить віра у краще та власні сили, усвідомлення того, що ти можеш допомогти тому, хто слабший за тебе.
Індивідуальність і самостійність ? то, що стоїть плекати в собі. Дійсно, що кожен день відбувається боротьба. Важливо, щоб люди прийшли до розуміння того, що змагатися треба не один з одним, а з самим собою. Наступний день може бути кращим, аніж попередній — саме тоді життя дійсно набуває сенсу. Коли людина усвідомлює своє призначення, правильно вибирає шлях, по якому їй слід йти, ставиться до нього сумлінно, докладає зусиль ? рано чи пізно вона доб’ється очікуваного результату. Головне бути наполегливим у досягненні задуманого. Повертаючись до Біблійної історії, ми можемо відзначити, що Каїну не вистачило саме завзятості та наполегливості, прагнення бути кращим, але по відношенню до себе, тоді б він не відчув те почуття заздрості, що зробило з його брата кровного ворога.
Кожна людина гідна щастя, але наше суспільство не є ідеальним. Щоб бути гуманним, важливо не закривати очі на недоліки сучасного світу, не залишатися осторонь. Ніхто не зможе придушити то почуття провини через виниклу колись малодушність, що ми не надали допомогу ближньому.
Чимало діячів культури завжди намагалися висвітлити вади суспільства, показати, що головне призначення кожного дарувати світло й радість один одному. Потрібно лише берегти в собі прекрасне, що бере свій початок з нашого дитинства. Коли відбувається дорослішання, іноді здається, що воно відбувається лише зовні. Ні, звісно, знань у людини стає більше. Однак у більшості є щось таке в свідомості, що їм здається, ніби світ створений тільки для них. Коли такі ілюзії опановують людиною, виникають невдачі, що породжує відчуття злості, цинізму. Виникає уявлення, що цей світ не такий чудовий, яким він здавався колись. Але найсумніше, коли людина втрачає віру в те, що все може змінитися.
Потрібно збагачувати свій розум знаннями, які б принесли благо людям, і не коштували б жертв, ціною людського життя. Дійсний прогрес ? щастя кожного, то, що не обмежить нашої свободи, а створить лише можливості. Важливо мати критичне мислення, не йти за тим, хто обіцяє туманну справедливість ? колись і рабство вважалося справедливим.
Але наскільки ж сповнена парадоксами наша реальність. Люди здавна прагнуть осягнути ідеальне буття. Але ні в ідеальному ладі, ні в ідеальному правителі криється розгадка, а в людяності, в придушенні ненависті, егоцентризмі, нетерпимості. Кожен може створити в собі благородну, розумну і великодушну Людини, яка шукає і знаходить своє покликання і є наполегливою у власній праці. Заздрячи іншому, ми позбавляємо себе можливості знайти щастя, любов, самоповагу. Адже людина не може віднайти на свободу, якщо вона самостійно обмежила власні можливості.
Ушакова Марія
м. Харків
