Вступив в дискусію з П’єром Абеляром, який не досить добре охарактеризував його вчення у своїй книзі «Історія мого лиха», де розгромив у диспуті Гільйома де Шампо. Твори Гільйома до нашого часу не збереглися. Судити ж мислителя середньовічного часу можна лише згідно праці П’єра Абеляра.
Гільйом відходить від наукової боротьби і береться за розумні речі. Він створює богословську школу при монастирі Сен — Віктора у місті Париж (канонікат). На той час канонікат стає важливим філософським та теологічним центром навчання монастирської теології. Він відрізнявся суворою дисципліною, яка сама по собі нагадувала монастирську дисципліну. Розквіт цієї Сен – Вікторської школи тісно пов’язаний з новими релігійними містиками — Гуго Сен-Вікторським та Рішаром, його братом.
Залишився лише один твір Гільйома із Шампо: «Діалог між Юдеєм та Філософом про католицьку віру».
Помер видатний мислитель середньовічної епохи в 1121 році.
Богдан Стрикалюк