Попередньо вже писали про одну німецьку  неоязичницьку релігію Вікку, специфіку розвикту та її особливості. Оскільки знаємо, що тема неоязичництва в модерному світі є актуальною. Рух неоязичництва зосередився в одній із західноєвропейських країн – сучасній Німеччині. Історично язичницькі вірування є відлунням тодішніх германських племен, які проживали на території Західної Європи.

Але сучасний неоязичницький рух значно відрізняється за своєю формою від того, котрий існував в племені германців. Значних обертів набрав окультний німецький містицизм періоду ХІХ – першої половини ХХ століття завдяки діяльності Гвідо фон Ліста та Йорга Ланца фон Лібенфельса. З 1908 року Гвідо створюється Товариство окультного німецького містицизму, пізніше й інші.

Неоязичництво в німецькомовній  Європі  виникає в період 70-х років ХХ століття, перетворюючись в широку спектральну традицію 80-х років ХХ століття, з спричиненим бумом руху Нью Ейдж. Новітній відроджений язичницьких рух частино потрапляє під вплив Америки, а також товариств окультизму. Встановлення руху “Armanenorden”  здійснилося 1976 року.

Основоположником став Геза фон Неменья. Ним З 1985 року створюється Язичницька спільнота. Члени зобов’язані відмовитися від ідеалів фашизму та расизму, з позитивом та повагою відноситися до землі, природи, виступати за демократію, відкидаючи тоталітаризм, прияти рівності статей, виконуючи поклоніння богам, складовою яких є культурна традиція.

Варто зазначити, що друга  половина 80-х років позначилася домінуванням Нью Ейджу, що стало причиною відривання від історії германського язичництва. Німецька феміністична субкультура формує вікканський рух та богиню, поєднується з активісткою Хайде Гьотнер –Абендрот та заснованою нею 1986 року Міжнародної академії сучасних матріархальних досліджень та матріархальної духовності.  В Німеччині все більшої популярності набирає рух Вікка, з підтримкою американської феміністичної течії, виступаючи за радикальний енвайронменталізм. Інтерес до німецького неоязичництва спостерігається з кінця 90-х років ХХ століття,  де основою виступає англійський світ, а не якісь там історичні групи, підґрунтям Рабенклану та  Odınıc Rite (сформований 1995). З 1997 року формуються організації Норнірс Отт, Ельдаринг. Відновлення отримує з 1991 року через Геза фон Неменью.

Після злочину 1996 року, що був скоєний неонацистом Зауерланда згідно наказу Одіна, більшість німецьких язичників  категорично заперечували праву екстремістську асоціацію. Будь-які зв’язки з Odınıc Rite розірвані. Організація була перейменована. З 2006 року її стали називати Folkish. За її відстоюванням стояв американець Стівен макНаллен.

Маргінальні групи такі як Artgeimenschaft та Deutsche Heidnische Front носять неонацистський груповий характер. Інші рухи, зокрема кельтське неоязичництво та неодруїзм є популярними в Австрії  як місця протокельтів Гальштату (діяльність розпочалася 1998 року). Відділи язичницької федерації зосереджені в таких європейських країнах як Австрія та Німеччина, у Швейцарії організованої неоязичницької групи не спостерігається. З 2002 року німецька незалежна організація Ельдарінг. З 2014 року кількість її членів складала двісті осіб.

А ще відомо про Фірнер Сіту – мережу, яка почала діяти з 2006 року в Швейцарії. Нею акцентується особлива увага на альпійському язичництві.

Пегас