Історія релігій

Вікка — історія та віровчення

Вікка – одна із неоязичницьких релігій, котрою шанується природа. Своєї популярності набула 1954 року. Ініціатором створення неоязичницької релігії став англійський державний службовець Джеральд Гарднер.

Гаднером дана релігія сприймалася як «відьомство».  Пройшовши шлях ініціації Гарднер стверджував, що це по суті є стародавня релігія чарівництва  на сьогодні, що тривала кілька століть. Вона непогано закоренилася в європейському світі язичництва ще до християнства.

Виникнення Вікки датується 1920-ми роками першої половини ХХ століття. Як стверджують адепти англійського новітнього язичництва, його коріння є глибоким, пов’язане з культом Матері – Землі та Вікка - історія та віровченняВеликої богині. Вікканами вшановуються рогатий бог та богиня. Окрім того існує окрема діанічна вікка із вшануванням Богині. Особливостями цієї релігії є: ритуальна магія, вільна норма моралі, відзначення восьми свят, які співвідносяться з Колесом року. Мають місця суперечності навколо питання, чим в реальності є ця релігія. Від початку назву пов’язували з Чарльзом Карделлою, який був опонентом Гарднера.

З 60-х років ХХ століття Вікка – традиція містичних жерців. Приступаючи до віровчення Вікки, необхідно зрозуміти як здійснювалася традиція. Бог та Богиня у ній сприйняті в концеціях пантеїзму, дуалізму та політеїзму. Адептами вона вважається дуалістичною, в якій відбувається доповнення Богом та Богинею один одного. Представлення представляється під виглядом Триєдиної Богині, тобто ототожнюється з фазами. Таких жіночих фаз три: Діва, Матір, Стара.

Практично кожна із перерахованих фаз має своє символічне значення. Наприклад Діва є уособленням молодості, росту, чарівництва, новомісяччя; Матір – зрілості, сексуальності, родючості, стабільності, півмісяця; Стара – мудрості, гармонії, смерті, вбивчий місяць. Рогатий Бог – це уособлення пристрасті, агресії. Різні культури та вірування містять безліч виглядів та уявлень, тоді ж як у традиційній Віцці божества доповнюють самі себе. Поклонінні Триєдиній Богині – звільнення від патріархату. Феміністичні ковени слугують прямим доказом специфічних ритуалів, з допомогою яких ведеться боротьба з гендерними травмами (проявлені через зґвалтування, домашнє насилля, абюзивні відносини, інцест). Згідно соціологічних досліджень такі ритуали позитивно впливають  на психічний стан та сприйняття жінкою самої себе.

Насамперед потрібно сказати про віру в реінкарнацію та анімізм (духів). Організація цікава своєю магією — складова п’яти елементів алхімії, що користуються популярністю, особливо в ритуальній та обрядовій формі: Вогонь, Вода, Земля, Повітря, Дух (Ефір).

Пентаграма як сакральний символ засвідчує присутність п’яти елементів, символізує Триєдину Богиню. У домашньому побуті кожного неоязичника можна зустріти основне місце чарівництва – вівтар. Будучи індивідуально складеним розташовується завжди на північ. На вівтарі лежать спеціальні магічні інструменти, стихійні символи, свічі, все необхідне для ритуалу: дзеркало, ніж, чаша, тощо.

Релігія керується єдиним принципом: можеш робити, що бажаєш аби це не зашкодило тим, хто оточує тебе. Бо те, що здійснюється, не важливо яким воно насправді є добрим чи поганим – повертається трикратно. Віккою заборонене використання чорної магії, вбивства людини, законного порушення, зневага та осквернення тих, що сповідують інші релігії, вшановування божества Сатани, використання магії з корисливою метою.

А тому гідність чарівника, відьми має бути досягнена вісьмома якостями: шануванням, повагою, радістю, силою, людяністю, красою, співстражданням та міццю.   Вікканцями відзначаються календарні свята, котрі увійшли в так зване «Колесо року»: йоль, імблок, остара, белтейн, літа, лугнасад, мабон, самайн.

Перше свято Йоля пов’язане з днем зимового сонцестояння, а точніше кажучи народженню Сонця.

Друге – вогню, факелам, птахам та феям (триває з 1 по 2 лютого).

Третє – один із днів весняного рівнодення; настання Весни.

Четверте – настання Літа, весіллю Богів (триває з 30 квітня по 1 травня).

П’яте – з днем літнього сонцестояння, серединою Літа.

Шосте – Врожаю, Праці та хлібу (триває з 1 по 2 серпня)

Сьоме – Другому Врожаю (здійснюється в осіннє рівнодення).

Восьме – приурочено Ночі поминання померлих (триває з 31 жовтня до 1 листопада).

У кожному святі прослідковується супровід традицій, божеств, прикрас, музики, гадання, ритуалів, символів. З першим святом поєднується уявлення про перемогу доброї сили над темрявою (тридцять днів очищення, оновлення, перероджень); з другим – очищувальна традиція через ініціацію та самоосвячення; третім – споглядання, енергія, сила та натхнення, зміна звичок , нестандартне мислення та відкриття перед новим; четвертим – любов та пристрасть, радість життя, задоволення навколишнім світом; п’ятим – сили та активність, танці, веселощі , збирання та сушіння квітів відьмами; шостим – вдячність, жертовність, самовіддача, бенкети та застілля, укладання шлюбів; сьомим- досягнення та успіхи; восьмим – закінчується Літо, Життя та рік, поєднання з природою, прощення, відмова від помсти, супроводжувався запалюванням сакрального вогню та роздаванням солодощів.

Пегас  

Яка твоя реакція?

Радість
3
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
1

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

img-11 Іслам

Що таке Іфтар?

Іфтар — це важлива частина мусульманського святкування в місяць Рамадан. Це святковий обід, який мусульмани ...