Для мене дещо несподіваним став вихід моєї статті у п’ятірку «top» статей. Але часу написання тої статті розуміння Древньої доктрини значно поглибилось і вийшло на новий, більш філософський рівень. Так як статтею зацікавилось багато читачів, то мені не хочеться, в деякій мірі, вводити їх в оману попередньою сирою і не зовсім вірною інтерпретацією символів.
Перша версія символів пішла дещо хибним шляхом. Причиною цьому було зображення восьмикутної зірки переважно як квадрати, повернуті один відносно одного на 45*, що і підштовхнуло думку сприймати це, як відображення графіка повного модуля числа з прив’язкою до цього подальшого розгляду теорії і будови символу інь-ян. Символ коло якось лишився дещо поза увагою. Нова правильна версія – це інь-ян побудований колами.
Але квадрат теж має місце у інь-ян побудованому із кіл. Він відіграє там свою специфічну роль. Слід відмітити, що лінія інь-ян прямокутного ромбу(повернутого на 45* квадрату) своєю дугою мало чим відрізняється від лінії, створеної колами, а числа, з нею пов’язані, правомірні для нової інтерпретації.
Але суттєва перевага теорії, пов’язаної з колом, у тому, що воно є центральним символом Древньої філософії навколо якого і яким все розгортається. На мою думку нова інтерпретація є більш філософською і …фантастичною, бо що може бути більш фантастичним, як філософія світу, який бере свій початок і будується з кола.
Дана статті носить намір показати, через графіку символів і тільки, як ця будова розгортається і які сліди древніх символів збереглись у наш час. Виклад теорії буде дано у наступних статтях, хоча для всіх охочих попрацювати самостійно можу сказати, що коло виражає собою всю необхідну інформацію для розвитку теорії древньої філософії.
Отже коло.
Коло не є просто геометрична фігура. Це символ, що виражає собою одне, що є два і два, що є одне. Він дійшов до нашого часу як символ тільця, бика, корови, як убір на головах єгипетських богинь.
У Дао Де Дзин, китайському трактаті, зберігся цікавий фрагмент старого знання.
42
Дао породжує одне, одне породжує два, два породжує три, а три породжують усі істоти. Всі істоти носять у собі інь і ян…
Отже як реалізується сценарій Дао Де Дзин у графіці. Першим виступає на сцену символ Гора – хрест, повернутий на 45*. Саме на його каркасі одне реалізує себе як два.
По суті, це дві пари, але пари не різних кіл, а тільки двох, тому формально послідовність Дао Де Дзин є вірною: одне породжує два. Так утворюється повний інь-ян. Традиційний символ є тільки одна четверта повного і носить дещо інший вигляд.
У ньому відсутні вкраплення іншої протилежності, як це має місце у традиційному. Вони там не можуть знаходитись, бо це є абсолютні протилежності.
На наших теренах повний інь-ян зберігся як кельтський хрест.
Квадрат, як ромб, позначає собою зону конкретної визначеності, яка починаючись з максимуму невизначеності на його вершині , переходить у нульове значення на горизонтальній діагоналі. Коло, вписане у ромб позначає власне конкретний світ, для якого два(чотири) повинні створити три, які його і розгорнуть собою.
Для цього потрібно взяти або горизонтальну, або вертикальну частину повного інь-ян, бо саме тут утворюються «три» при взаємодії протилежних двох.
Знову таки, тут присутні три пари, але не різних, а саме трьох елементів. Тому Дао знову формально вірно – два утворюють три.
Ці три відображені, стилізовано, у поясі Вітовіта, який йому подарував кримський хан.
Квітка трьох відповідає символу шестикутна зірка.
І завершення. Три мають бути передумовою і причиною творення світу речей. Графіка з «трьох», множачись у силу своїх законів, утворює так звану Квітку Життя, яку Друнвало Мельхиседек відкрив у долині пірамід Єгипту.
Отже графіка «трьох» є елементарним елементом якоїсь структури. Зі слів Мельхиседека у Квітці Життя можна побудувати п’ять головних базових фігур, які лежать у основі всіх інших атомних і молекулярних форм життя.
Слід відмітити, що повний інь-ян має як вертикальну, так і горизонтальну складову. І вертикальні «три» і горизонтальні «три» утворюють таким чином просторову структуру. Вони, можу вас запевнити і це математично можна викласти, пов’язані і сталою Планка(найменший квант дії) і принципом невизначеності Гейзенберга, який встановлює поріг проявлення матеріальності. Саме ці «три» і є тими елементами, які переходять цей поріг і, можливо, утворюють первинну структуру квантового світу. Тому вони і творять світ речей.
Олександр Білий
