Ганджур і Данджур – легендарні канонічні збірки, які були переведені з санскриту, китайської мови на тибетську мову. Після виявлення писань, мислителем Шантаракшіта, була зібрана група буддійських вчених, які зайнялися перекладом знайдених текстів. У процесі розшифровки текстів, були створені спеціальні словники, які могли пояснити різні стародавні лексичні терміни. У процесі перекладу, також було здійснено редагування тексту, і вилучення, як вважали на той час вчені, зайвої інформації.

Ганджур і Данджур

Після закінчення перекладу  і редагування, тексти вирізалися на дощечках, в декількох екземплярах. На той час існувало лише кілька видань. Саме Ганджур і Данджур, відносять до найбільших канонічних збірок. Залежно від року перепису санскриту вручну, видання випускалися в тому, чи іншому кольорі, а самі букви писань були написані золотою, або срібною фарбою.

Текст стародавніх писань, містить Слово Будди, яке викладено в сутрах і тантрах, а також Дшаншур, у вигляді коментарів, і пояснень до основних писань. Вивчивши тексти, можна побачити і поему, таку, як «Хмара – вісник» Калідаси, і зібрання творів тибетських авторів 8 – 9 століття.

Повний переклад писань, був закінчений лише в 14 столітті. Всього писання містить близько 1083 – 1108 творів, які зібрані в 92 – 108 томах в Ганжурі і 225 томах в Данджурі.

Згодом, переклад стародавнього писання був здійснений практично на всі мови світу, в тому числі, на монгольську мову і російську. На думку вчених саме це писання з’явилося за часів зародження буддизму. Саме тому Ганджур і Джанджур представляють собою історичну цінність. Протягом багатьох століть священному  писанню  приписували якусь магічну силу. Саме тому, переписування санскритом вважалося благою справою, яке безпосередньо позитивно впливало на карму.

Іван Гудзенко