Палійський канон – оригінальне зібрання священних писань, яке було створено на мові палі. Легендарне видання стало основою для навчання Тхеравади. Саме це давнє письмо до сьогоднішніх днів використовується для вивчення раннього буддизму. Трипітака складається з величезної кількості томів, які в свою чергу діляться на кілька збірок, що підрозділяються на глави і розділи.

Священне писання оповідає про вчення Будди, а також його життєдіяльность. У тексті міститься величезна кількість інформації про культурне життя індійського народу, прирівняного до середини і другої половини першого тисячоліття до н.е. У кожному розділі містяться певні правила, настанови, які сприяють правильній поведінці ченців і черниць. У свою чергу, настанови діляться на різні категорії, що стосуються тієї, чи іншої життєдіяльності ченців, а також їх взаємодії з мирянами.

Протягом довгого часу, тексти писання передавалися тільки усно. Точна дата появи оригінального писання досі не відома. Також, вчені проводили аналіз канону, прийшовши до висновку, що Святе Письмо активно видозмінювалося, і доповнювалося. Саме ця особливість поставила під сумнів достовірність трактувань. На сьогоднішній день існує декілька видів канону, які відносять до оригінальних видань: тайський, бірманський, і сингальский. Саме ці видання є між собою ідентичними.

Незважаючи на те, що канон перекладався багатьма мовами, точно невідомо, чи є повноцінний переклад всіх томів священного писання. Незважаючи на всі твердження і дослідження вчених, Трипітака  є демонстрацією найдавнішої форми буддизму.

Іван Гудзенко