Після закінчення перекладу і редагування, тексти вирізалися на дощечках, в декількох екземплярах. На той час існувало лише кілька видань. Саме Ганджур і Данджур, відносять до найбільших канонічних збірок. Залежно від року перепису санскриту вручну, видання випускалися в тому, чи іншому кольорі, а самі букви писань були написані золотою, або срібною фарбою.
Текст стародавніх писань, містить Слово Будди, яке викладено в сутрах і тантрах, а також Дшаншур, у вигляді коментарів, і пояснень до основних писань. Вивчивши тексти, можна побачити і поему, таку, як «Хмара — вісник» Калідаси, і зібрання творів тибетських авторів 8 — 9 століття.
Повний переклад писань, був закінчений лише в 14 столітті. Всього писання містить близько 1083 — 1108 творів, які зібрані в 92 — 108 томах в Ганжурі і 225 томах в Данджурі.
Згодом, переклад стародавнього писання був здійснений практично на всі мови світу, в тому числі, на монгольську мову і російську. На думку вчених саме це писання з’явилося за часів зародження буддизму. Саме тому Ганджур і Джанджур представляють собою історичну цінність. Протягом багатьох століть священному писанню приписували якусь магічну силу. Саме тому, переписування санскритом вважалося благою справою, яке безпосередньо позитивно впливало на карму.
Іван Гудзенко
