- Функції філософії;
- Особливості предмету філософії;
Функції філософії
- Виховна – прищеплює інтерес до самовиховання, сприяє потягу людини до самовдосконалення, пошуку життєвих сенсів.
- Рефлексивна – пояснення загальних ідей, які зумовлюють культурні, універсальні принципи, форми організації та реалізації суспільно-історичної діяльності.
- Онтологічна – визначення схем побудови дійсності і використання фундаментальних гіпотез існування.
- Пізнавальна – завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія наділяє людину орієнтирами та ознаками правильного руху на шляху до пізнання достовірних знань.
- Інтегративна – узагальнена та понятійна реконструкція різноманітності соціальної практики та багатства культури.
- Світоглядна – філософія допомагає людині знайти та обґрунтувати життєві орієнтири, цінності, з’ясувати їх зміст.
- Прогностична – формує гіпотези про загальні тенденції розвитку буття і свідомості людини і суспільства.
- Критична – аналіз дійсності з метою визначення істини.
- Аксіологічна – дає можливість визначити соціальні, моральні, етичні, естетичні, ідеологічні цінності.
Аксіологія – наука про цінності.
- Соціологічна – охоплює усі рівні суспільного життя, тобто філософія покликана пояснювати суспільству його духовні зміни.
- Гуманістична – полягає в адаптації та життєстверджені філософії для кожного індивіда, сприяє формуванню позитивного сенсу та мети життя.
Особливості предмету філософії
- Предмет філософії є історично змінним, бо такими виступають самовиявлення людини.
- Уся історія філософії виступає предметом, бо лише за такої умови ми здатні окреслити основні характеристики людськості.
- Філософія є особливою формою збереження та забезпечення історичної безперервності, людського самоусвідомлення. В центрі своєї уваги вона тримає основні виявлення людини.
- Філософія завжди вписана в соціальне життя, функціонує в ньому і намагається на нього впливати.
- Філософія завжди доводить свої твердження до критично можливого узагальнення, це пов’язано з тим, що вона шукає сталі та фундаментальні орієнтири для людини, такі які не є скороминучими та ситуативними;
- Окреслює дійсність не лише в її наявному стані, а переважно через її внутрішню необхідність, говорить про те, що відбувається і про те, що повинно відбуватись. Справа в тому, що ідеальні та еталонні виміри дійсності насправді відсутні, але коли ми утримуємо їх у своїй свідомості, ми маємо можливість оцінювати та вимірювати будь які реальні стани дійсності, адже вони постають в порівнянні з еталоном, як певна міра відхилення.
Усі ці проблеми дають можливість окреслити характерні особливості філософського мислення:
- Філософське мислення є свідомим і свідомо вибудованим;
- Оскільки ми говоримо про світоглядні орієнтири, то воно постає формою людського самоусвідомлення;
- Завжди присутній момент причетності людини до філософського мислення;
- Філософське мислення – це перш за все мислення про мислення, ніж про якусь моральність, це пояснюється тим, що філософія намагається осмислити не часткові явища, а ситуації перебування людини у світі, опираючись на здатність людини мислити та усвідомлювати;
- Філософське мислення є внутрішньо-пов’язане, логічно-послідовне, а це означає, що воно є аргументованим та обґрунтованим;
- За допомогою філософського мислення людина заявляє про своє бажання взяти на себе відповідальність за свідоме вирішення своєї долі;
Яка твоя реакція?
Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0