Політологія  як сучасна  наука  виконує  низку  важливих  функцій, через  які відповідно  стає  конкретною  її роль  та значення  в суспільному житті.

До функцій  політології  відносять:

  • онтологічну;
  • евристичну;
  • методологічну;
  • управлінську;
  • світоглядно-регулятивну;
  • прогностичну.

Онтологічна  функція  є відправною. З її  допомогою  пізнаються  і пояснюються   політичні  явища  і процеси, якими  вони є  насправді.  Виникають онтологічні  питання: «А що таке взагалі  політика,  політичні  інститути,  заклади?  Яким чином  з’явилися? Що собою  являють?  Яка подальша  доля?» тощо.

Евристична  функція  –  з  її допомогою  постійно поглиблюються знання  про  політичні  явища  та процеси,  в тому  числі  відкриваються  нові закономірності їхнього  розвитку.

Методологічна –  сприяє  вдосконаленню,  збагаченню   методами,  способами  пізнання  складного  предмету  в  його динаміці.

Управлінська –   необхідна  функція  реалізації  політичної  влади  через  державне управління.

Світоглядно-регулятивна –  її роль полягає  в регулюванні  суспільних  відносин  з допомогою світогляду, політичної свідомості, культури.  Адже  світогляд, політична свідомість і культура  утворюють  інтелектуальний  базис,  який  і визначає  якість роботи  регулятивного механізму  в цілому.  Політична  активність особистості  та соціуму  прямо  залежна  від  рівня  політичної свідомості та культури.

Прогностична  –  з її  допомогою  в політології,  завдяки  пізнанню  закономірностей   розвитку  політичних явищ  та процесів  висуваються  певні  гіпотези, теорії,  істинність яких  буде перевірятися  на практиці.  Тісно поєднані  між собою  функції  політології  насправді  доповнюють  один одного.

Богдан  Стрикалюк